Заруба Ірина Костянтинівна

Заруба Ірина Костянтинівна
Народження24 грудня 1955(1955-12-24) (68 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна СРСР
 Україна
Жанрнатюрморт і портрет
НавчанняКиївський державний художній інститут (1980)
Діяльністьхудожниця
ВчительЧебаник Василь Якович, Чебикін Андрій Володимирович і Попов Микола Тарасович
ЧленНаціональна спілка художників України
БатькоЗаруба Костянтин Васильович
МатиЗаруба Наталія Іванівна
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Заруба.

Ірина Костянтинівна Зару́ба (нар. 24 грудня 1955, Київ) — українська художниця; член Національної спілки художників України з 2002 року. Дочка художників Костянтина та Наталії Заруб.

Біографія

Народилася 24 грудня 1955 року в місті Києві. 1980 року закінчила Київський художній інститут, де її викладачами були зокрема Василь Чебаник, Андрій Чебикін, Микола Попов.

Живе у Києві, в будинку на Михайлівському провулку, № 4, квартира № 13[1].

Творчість

Працює у галузі книжкової і станкової графіки, живопису у жанрі натюрморту, портрета. Серед робіт:

графіка
  • «Як гусак говорив» (1992);
  • «Осінні квіти» (2001);
  • «Великий равлик» (2002);
  • «Вітер зі сходу» (2002);
  • «Флора» (2003);
  • «Тунель» (2004);
  • «Машкара» (2004);
  • «Метаморфози» (2004);
  • серія «Ляльки» (2008);
ілюстрації до книг
живопис
  • «Salut, SAN-A!» (2005);
  • серія «Циркові» (2005);
  • «Гемоглобін» (2009);
  • «Троянда Х'юґо» (2010).

Примітки

  1. ↑ Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003, сторінка 162.

Література