Заруба Наталія Іванівна

Заруба Наталія Іванівна
Народження	14 (27) червня 1915  Пенза, Російська імперія
Смерть	15 січня 2008(2008-01-15) (92 роки)
	Київ, Україна
Країна	СРСР  Україна
Жанр	портрет, пейзаж, натюрморт і жанрове малярство
Навчання	Київський державний художній інститут (1946)
Вчитель	Шовкуненко Олексій Олексійович, Григор'єв Сергій Олексійович, Іванов Михайло Інокентійович, Трохименко Карпо Дем'янович і Шаронов Михайло Андрійович
Діяльність	художниця
Член	Спілка радянських художників України
У шлюбі з	Заруба Костянтин Васильович
Діти	Заруба Ірина Костянтинівна

Зару́ба (Заруба-Берлявська) Наталія Іванівна (нар. 27 червня 1915, Пенза — пом. 15 січня 2008, Київ) — українська художниця; член Спілки радянських художників України з 1946 року. Дружина художника Костянтина Заруби, мати художниці Ірини Заруби.

Біографія

Народилася 14 [27] червня 1915(19150627) року і місті Пензі (нині Росія). Упродовж 1930—1934 років навчалась у Луганському художньому технікумі; у 1935—1946 роках (з перервою) — у Киїському художньому інституті, де її викладачами були зокрема Олексій Шовкуненко, Сергій Григор'єв, Михайло Іванов, Карпо Трохименко, Михайло Шаронов. Дипломна робота — картина «У хвилину затишшя» (керівник Олексій Шовкунеко).

Упродовж 1941—1946 років працювала художником у редакціях газет «Комуніст», «Радянська Україна», «Література і мистецтво», «Літературна газета», у 1945—1952 роках — у журналі «Україна».

Жила в Києві, в будинку на вулиці Микільсько-Ботанічній, № 14, квартира № 11 та в будинку на Михайлівському провулку, № 4, квартира № 4[1]. Померла в Києві 15 січня 2008 року.

Творчість

Працювала в галузі станкового живопису, створювала жанрові картини, портрети, пейзажі, натюрморти. Серед робіт:

• «У хвилину затишшя» (1946);
• «Після війни» (1947);
• «Доменники» (1949);
• «Натюрморт. Півонії» (1953);
• «Айстри» (1953);
• «Квіти» (1953);
• «Річка Стугна на Київщині» (1955);
• «Портрет дочки» (1958);
• «Дитина, яка спить» (1958);
• «У парку» (1959);
• «Валя-школярка» (1963);
• «Портрет Н. Осецької» (1963);
• «Портрет Наталії Ужвій у ролі Стехи з драми Тараса Шевченка „Назар Стодоля“» (1963—1964);
• «Осіннє сонце» (1968, картон, олія);
• «Біла свитка» (1970);
• «Автопортрет» (1970, картон, олія);
• «Стара Лавра» (1980)
• «Квіти» (1992, картон, олія).

Брала участь у республіканських виставках з 1947 року.

Деякі роботи художниці зберігаються в Національному художньому музеї України в Києві.

Примітки

1. Заруба Наталія Іванівна / Довідник членів Спілки художнків України. Київ. 1998, сторінка 54 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2022. Процитовано 5 травня 2022.

Література

• Берлявская-Заруба, Наталия Ивановна // Художники народов СССР. Библиографический словарь. Том 1 (Аавик—Бойко). Издательство «Искусство». Москва. 1970, сторіка 380 (рос.);
• Заруба-Берлявськ Наталя Іванівна // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 167.;
• П. В. Нестеренко. Заруба Наталія Іванівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2010. — Т. 10 : З — Зор. — 712 с. — ISBN 978-966-02-5721-4.

Біографії   Живопис   Київ