Шостя Віталій Костянтинович

Віталій Костянтинович Шостя
Народження22 квітня 1942(1942-04-22) (82 роки)
Акбулак, Оренбурзька область, РРФСР, СРСР
НавчанняНаціональна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Діяльністьхудожник
ВчительПодерв'янський Сергій Павлович і Данченко Олександр Григорович
Відомі учніБабюк Андріан Павлович, Грищенко Володимир Васильович, Крюков Олексій Олексійович, Койдан Людмила Василівна, Попінов Микола Олександрович, Базилянський Ростислав Едуардович і Малинка Олексій Вікторович
ПрацівникНаціональна академія образотворчого мистецтва і архітектури
ЧленНаціональна спілка художників України
Нагороди
орден «Знак Пошани»
Народний художник України заслужений діяч мистецтв УРСР
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шостя.

Віталій Костянтинович Шо́стя (нар. 22 квітня 1942, Акбулак) — український графік-плакатист, професор. Член Спілки художників УРСР з 1970 року[1], член-кореспондент Національної академії мистецтв України з 2001 року[2].

Біографія

Народився 22 квітня 1942 року в смт Акбулак Оренбурзької області РРФСР. 1970 року закінчив Київський художній інститут (навчався у Олександра Данченка і Сергія Подерв'янського), відтоді викладає в ньому:

  • з 1970 року — викладач кафедри графічних мистецтв;
  • з 1990 року — доцент кафедри графічних мистецтв;
  • з 1993 року — професор;
  • у 1992—2004 роках — завідувач кафедри графічних мистецтв;
  • у 1996—2004 роках — декан факультету образотворчого мистецтва.

З 1988 року — керівник навчально-творчої майстерні графічного дизайну. У 2004 році ініціював, створив і очолив кафедру графічного дизайну[2].

Твори

плакати:

  • «Хай щастить» (1978);
  • «Рости великий» (1982);
  • «Даруй словам святую силу» (1988);
  • «Прочитайте знову тую славу!» (1988);
  • «І всякий день перед нами — стид наш…» (1989);
  • «Ожиємо, брати, ожиєм!» (1990);
  • «О, слово! Будь мечем моїм» (1991);
  • «Прозріте, люди, день настав!» (1991).

плакати до художніх фільмів:

  • «Село Качка» (1977);
  • «Дударики» (1980);
  • «Поганий хазяїн шкодить природі і собі» (1986);
  • «Кап, кап, кап, кап…» (1986);
  • «Зона» (1991).

Відзнаки

Примітки

  1. ↑ а б Національна спілка художників України
  2. ↑ а б в Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури. Архів оригіналу за 16 лютого 2020. Процитовано 7 березня 2020. [Архівовано 2020-02-16 у Wayback Machine.]

Література