Бондар Анатолій Олексійович

Бондар Анатолій Олексійович
Бондар Анатолій Олексійович
Народження	30 жовтня 1945 (79 років) ; Голубівка, Ворошиловградська область, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР; Україна
Навчання	Київський державний художній інститут (1980)
Вчитель	Лящук Тимофій Андрійович
Діяльність	графік, різьбяр по дереву
Член	Спілка радянських художників України

Анатолій Олексійович Бо́ндар (нар. 30 жовтня 1945, Голубівка) — український графік і різьбяр; член Спілки радянських художників України з 1985 року.

Біографія

Народився 30 жовтня 1945 року в селі Голубівці (нині місто Луганської області, Україна). 1980 року закінчив Київський художній інститут, де навчався у майстерні Тимофія Лящука.

Жив у Луганську, в будинку на вулиці 16-тій лінії, № 7а, квартира № 20^[1].

Творчість

Працює у галузі станкової графіки, плаката. Серед робіт:

плакати

«Після нас — хоч потоп» (1978);
«Зоряні війни…» (1986);
«Пам'яті Сергія Хаджинова» (1988);
«Куди йдеш?» (1990);
«Горе тобі, земле…» (1994);
«Горе, краю, тобі…» (2000);

графіка

«Тиша» (1985);
«Портрет мами» (1993);
«У володіннях сну» (1993);
диптих «Альтернатива» (1993);
«Видіння» (1994);
«Шлях без Бога» (1995);
«На берегах Лугані» (1995);
«Бачив я безбожного» (1996);
«Пошуки минулого» (1998, папір, пастель, гуаш);
«Ранкове світло» (1999);
«Український скоропис» (2000);
«Птахи надвечір'я» (2001);
«Пізнаєте істину» (2001);
«Немає більшої любові» (2001).

З 1992 року виготовляє різні за діапазоном звучання та формою сопілки (горіх, яблуня, груша), оздоблюючи їх різьбленням. Розробив власну техніку нанесення зображення на арматуру листка рослини.

Бере участь у республіканських та міжнародних виставках з 1977 року. Лауреат низки українських та міжнародних конкурсів плаката, зокрема у Києві у 1978—1979, 1984 роках та Москві у 1984, 1986 роках.