Любча (Білорусь)

смт Любча
Транслітерація назви	Liubča
Coats of arms of Liubča^d
Основні дані
53°45′07″ пн. ш. 26°03′26″ сх. д.
Країна	Білорусь
Область	Гродненська область
Район	Новогрудський
Перша згадка	1401
Магдебурзьке право	1590
Статус	з 1940 року
Населення	1,4 тис. осіб (2006)
Часовий пояс	час у Білорусі
Поштовий індекс	231425
Висота	142 м.н.р.м.
Водний об'єкт	р. Німан
Транспорт, відстані
Найближча залізнична станція	Новоєльня (49 км)
До Мінська
- фізична	100 км
До обласного центру
- фізична	175 км
Любча
Любча у Вікісховищі

Лю́бча (біл. Любча) — селище міського типу в Гродненській області Білорусі, у Новогрудському районі. Населення Населення селища становить 1,4 тис. осіб (2006).

Історія

Любча в XVII ст.

Уперше згадується в 1401 р. у німецьких хроніках, як об'єкт походів хрестоносців. У Великому королівстві литовському належала Хрептовичам, Гаштольдам, Кишкам (Я. Кишка заснував тут Любчанський замок (1581), школу й аріанський храм, з XVII століття — кальвіністський собор), з 1606 належала Радзивіллам. У 1590 король Сигізмунд III Ваза надав Любчі магдебурзьке право і герб. Радзивілли з метою економічного зміцнення й збільшення містечка запрошують у нього міщан з Мінська, Новокупка й інших королівських міст. В XVII столітті створюються ремісничі цехи, також існувала друкарня, заснована П. Б. Кмитом, де друкувалася література по медицині, історії, поетичні добутки й ін.

У 1655 р. Любчу взяли козаки Івана Золотаренка і зруйнували замок.[1]

З 1795 у складі російської імперії.

Станом на 1885 рік у містечку, центрі Любчанської волості Новогрудського повіту Мінської губернії, мешкало 670 осіб, налічувалось 60 дворових господарств, існували православна церква, 2 синагоги, школа, 21 лавка[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3374 осіб (1639 чоловічої статі та 1735 — жіночої), з яких 877 — православної віри, 2463 — юдейської[3].

В 1921–1939 роках у складі Польщі, центр гміни Новогрудського повіту й воєводства.

З 1939 — в БРСР, з 1940 — центр району Барановичської області. З 1954 — в Гродненській області, з 1956 в Новогрудському районі. У 1996 — 540 дворів, 1628 жителів, школа, 7 магазинів, 2 бібліотеки, лікарня й ін.

В замку ведуться археологічні розкопки та реконструкція. Планується відкриття готелю.[1]

Відомі особистості

В поселенні мешкав:

• Винар Микола Андрійович (1912—1977) — краєзнавець, педагог.

Галерея

• 
  Любча. Ю. Пішки, на початку XIX ст.
• 
  Замок Любчі з боку Німану, поч. XX століття
• 
  Відновлена вежа замку

Див. також

• Любчанський замок

Примітки

1. Любчанскі замак: новая знаходка - 25 Августа 2014 - Туристско-информационный центр. novtic.ucoz.ru. Архів оригіналу за 30 червня 2018. Процитовано 2 вересня 2020.
2. рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с.
3. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-107. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)

Джерела

• Lubcz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 393. (пол.).— S. 393-394. (пол.)

Посилання

• Любча: гісторыя і адраджэнне
• Любча ў праекце «Глобус» [Архівовано 28 листопада 2020 у Wayback Machine.]