Локтєв Вадим Михайлович
Вади́м Миха́йлович Ло́ктєв (3 травня 1945, Київ) — український науковець, фізик-теоретик, академік Національної академії наук України (2003), доктор фізико-математичних наук (1983), професор (1998), заслужений діяч науки і техніки України, лауреат двох Державних премій України в галузі науки і техніки, лауреат Золотої медалі імені В. І. Вернадського Національної академії наук України[1], нагороджений орденами князя Ярослава Мудрого V (2005 р.), ІV (2012 р.) і ІІІ (2018 р.) ступенів. Академік-секретар Відділення фізики і астрономії НАН України. Член НАЗЯВО з 27 липня 2016 року[2] до грудня 2018 року. Біографія
Науковий доробокВ. М. Локтєв одержав низку основоположних результатів з теорії кріокристалів, молекулярних та магнітних екситонів, високотемпературної надпровідності, фазових переходів у конденсованих системах. Він є одним із авторів теорії домішкових станів великого радіуса в кристалах, яка одержала назву теорії Іванова—Локтєва—Погорєлова. Важливих результатів досяг дослідник у вивченні магнітних систем, зокрема ізотропних та анізотропних феромагнетиків. В. М. Локтєв побудував теорію спінових збуджень у невпорядкованих магнетиках з сильною одноіонною анізотропією і теорію спінових хвиль та формування магнітопружної щілини у квазідвовимірних антиферомагнетиках. В області фізики надпровідності В. М. Локтєв вивчав, головним чином, властивості ВТНП сполук як вузькозонних провідників, вихідні (материнські) фази яких відносяться до типових АФМ діелектриків, а металічні — до так званих поганих металів. Як зазначає дослідник історії науки Ігор Шаров у своїй книжці «Вчені України, 100 видатних імен»[3], було запропоновано (разом з В. Г. Бар'яхтаром) повну феноменологічну теорію статичних і резонансних властивостей та знайдені магнітні структури непровідних фаз ВТНП. Розраховані критичні поля магнітних фазових перетворень і спектри спінових збуджень знайшли достатньо добре експериментальне підтвердження. В. М. Локтєв передбачив новий лінійний по зовнішньому магнітному полю магнітооптичний ефект в анізотропних магнітних кристалах. На його базі експериментаторам вдалося візуалізувати колінеарні домени в антиферомагнетиках. В. М. Локтєв розвинув теорію ефекту Рашби в антиферомагнетиках та визначив можливість колективної перебудови спектра незалежно від концентрації домішок. У дослідженнях спектрів твердого кисню В. М. Локтєв передбачив явище розщеплення смуг біекситонного поглинання в антиферомагнітних діелектриках. В. М. Локтєв вперше встановив важливу роль ефекту Яна—Теллера у механізмі виникнення високотемпературної надпровідності плівок фулеритів. В. М. Локтєв дослідив вплив доменної структури кристалів на їх поведінку в зовнішніх полях та запропонував механізм утворення доменної структури в антиферомагнетиках. В. М. Локтєв — автор кількох монографій і понад двох сотень наукових праць, опублікованих у вітчизняних і зарубіжних виданнях; член редколегій наукових журналів «Вісник НАН України», «Наукові вісті Національного технічного університету України „Київський політехнічний інститут“», «Фізика низьких температур». В. М. Локтєв протягом 1997-2022 рр. завідував кафедрою теоретичної і загальної фізики фізико-математичного факультету Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Є очільником наукової школи. Громадська діяльністьЧлен президії НАН України. Член Акредитаційної комісії України.[4] Примітки
Джерела
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia