Ластовень виткий

? Ластовень виткий
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota) Царство: Рослини (Plantae) — Судинні (Tracheophyta) — Покритонасінні (Angiosperms) — Евдикоти (Eudicots) — Айстериди (Asterids) Порядок: Тирличецвіті (Gentianales) Родина: Барвінкові (Apocynaceae) Підродина: Asclepiadoideae Триба: Asclepiadeae Рід: Ластовень (Vincetoxicum) Вид: Ластовень виткий
Біноміальна назва
Vincetoxicum scandens Sommier & Levier, 1892[1]
Посилання
Вікісховище: Vincetoxicum scandens Віківиди: Vincetoxicum scandens IPNI: 102974-1 NCBI: 1718194

Ластовень виткий[2][3] (Vincetoxicum scandens) — вид рослин з родини барвінкових (Apocynaceae), поширений на південному сході Європи й на заході Азії.

Опис

Багаторічна рослина 70–200 см заввишки. Стебло на верхівці в'юнке, просте, знизу голе, зверху запушене. Листки яйцювато-видовжені або ланцетні, до 12 × 69 см, верхівка від гострої до довго гострої, особливо у верхній частині стебла, основа округла або ± серцеподібна, гола або дрібно-запушена на жилках і на краях, верхня поверхня помітно темніша, ніж нижня; ніжка листка до 15 мм. Зонтики з 6–10 квіток. Частки чашечки яйцевидно-ланцетні, запушені. Віночок чорно-фіолетовий, діаметром 4–8 мм; частки довгасті, верхня поверхня чітко біло-волосиста. Стручки до 8 см х 8 мм, довго загострені, голі[3][4]. Насіння яйцеподібне, волосато-щетинисте на вершині, 6.5–7.6 x 3.7–4.3 мм, поверхня зморшкувата, тьмяна, шоколадно-коричнева[5].

Період цвітіння: червень — липень[3].

Поширення

Поширений на південному сході Європи (південь України, південна частина Росії) й на заході Азії (Вірменія, Азербайджан, Грузія, Туреччина, північний Іран)[6][7][8].

В Україні зростає на узліссях, в листяних лісах, чагарниках — у східній частині Лісостепу (в басейні Сіверського Дінця), у Степу на півдні (в околицях Одеси й Миколаєва), а також у гірському Криму, де б.-м. звичайний[3].

Джерела

1. The Plant List. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 19.09.2020. (англ.)
2. Vincetoxicum scandens // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
3. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 256. (рос.)(укр.)
4. Türkiyebitkileri.com. Процитовано 19.09.2020. (англ.)
5. Vít Bojnanský, Agáta Fargašová. Atlas of Seeds and Fruits of Central and East-European Flora. — Springer Science & Business Media, 2007. — С. 537. (англ.)
6. Euro+Med Plantbase. Процитовано 19.09.2020. (англ.)
7. Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 27 вересня 2019. Процитовано 19.09.2020. (англ.)
8. Catalogue of Life. Процитовано 19.09.2020. (англ.)

Портал «Ботаніка»   Портал «Біологія»