Курилівка (Лежайський повіт)

Село Курилівка пол. Kuryłówka Колишня церква Координати 50°17′59″ пн. ш. 22°27′58″ сх. д. Країна ПольщаПольща Воєводство Підкарпатське воєводство Повіт Лежайський повіт Гміна Курилувка Дата заснування 1515 Висота центру 161  м Населення 1703 особи (2015[1]) Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2 Телефонний код (+48) 17 Поштовий індекс 37-303 Автомобільний код RLE SIMC 0653222 GeoNames 766962 OSM ↑2575347 ·R (Гміна Курилівка) Курилівка Курилівка (Польща) Курилівка Курилівка (Підкарпатське воєводство)  Курилівка у Вікісховищі

Курилівка (пол. Kuryłówka) — село на Закерзонні, у Польщі, у гміні Курилівка Лежайського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 1703 особи (2015[2]).

Історія

Село вперше згадується в 1515 році, хоча поселення в цьому місці вже існувало в римські часи. У 1978 році Олександра Грущинська з районного музею в Ряшеві провела археологічні дослідження, під час яких були виявлені залишки поселення з римського періоду.

1524 р. — знищене татарським набігом.

1565 р. — село в Лежайському старостві, було 22 кмети на 10 3/4 ланах, 11 бортників і корчмар[3].

1624 р. — напад татар.

1655 р. — «шведський потоп».

1657 р. — руйнування села військом Юрія II Ракоці.

1883 р. — село Ланьцутського повіту, 1248 мешканців (761 римо-католик, 466 греко-католиків і 21 юдей)[4].

1915 р. — руйнування села при проходженні німецько-російського фронту.

1934 р. — створення об'єднаної сільської ґміни Куриловка з 10 сіл з адміністративним центром в Курилівці.

На 01.01.1939 в селі проживало 1760 мешканців, з них 610 українців, 1070 поляків і 100 євреїв[5]. Село належало до ґміни Курилувка Ланьцутського повіту Львівського воєводства.

14 вересня 1939 р. в село вступили німці, урочисто зустрінуті українцями. 30 вересня німці передали село радянським військам відповідно до пакту Молотова — Ріббентропа, однак на початку жовтня відбулася зворотня передача через обмін Сталіном Закерзоння на Литву. У 1943 році було створено український відділ поліції. 29 червня 1944 р. село було сплюндроване калмиками. Наприкінці липня 1944 р. 13-а армія 1-го Українського фронту зайняла село.

1945 року відповідно до «Угоди про взаємний обмін населенням у прикордонних районах» частина українського населення Курилівки була виселена в СРСР. Решту українців у 1947 р. депортовано на понімецькі землі.

Відомі люди

• Карван Іван — правознавець, учасник бою під Крутами в складі студентської сотні.
• Федірко Микола Юрійович (1920—2004) — український майстер художньої обробки дерева.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:

	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	838	177	580	81
Жінки	843	165	505	173
Разом	1681	342	1085	254

Церква

У 1831 р. в селі була дерев'яна парафіяльна церква святого Миколи Каньчуцького деканату Перемишльської єпархії, 593 греко-католики[7]. До парафії входили також села Бриська Воля, Ожанна, Вілька Ламана, Тарнавець, Жухів, Яструбець.

Нова мурована церква збудована 1896[8] року за проектом Василя Нагірного. Поруч стоїть дзвіниця з 1912 р. З 1920 р. парафія належала до Лежайського деканату. Після виселення українців церкву перетворили на склад, з 1982 р. — костел.

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Курилівка (Лежайський повіт)

1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
2. [1]
3. Kuryłówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 201. (пол.)
4. Kuryłówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 943. (пол.)
5. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 110.
6. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
7. Schematismus Universi Venerabilis Cleri Dioeceseos Graeco Catholicae Premisliensis pro Anno Domini 1831, p. 55. Архів оригіналу за 10 листопада 2017. Процитовано 22 листопада 2017.
8. [2] [Архівовано 17 травня 2018 у Wayback Machine.], сторінка 10, колонка 2, останній абзац

Джерела

• Apokryf Ruski [Архівовано 14 листопада 2017 у Wayback Machine.]