Ку́кавка смугаста [ 3] (Cacomantis sonneratii ) — вид зозулеподібних птахів родини зозулевих (Cuculidae). Мешкає в Південній і Південно-Східній Азії . Вид названий на честь французького натураліста П'єра Соннера [en] [ 4] .
Опис
Смугаста кукавка
Смугаста кукавка
Смугаста кукавка
Довжина птаха становить 22-24 см[ 5] . Верхня частина голови і верхня частина тіла іржасто-коричневі, поцятковані темно-коричневими смугами. Над очима широкі білуваті "брови", які ідуть до шиї з боків. Крила темні, хвіст іржасто-коричневий, поцяткований темними смужками. На кінці хвоста чорна смуга, кінчики стернових пер білі. Нижня частина тіла білувата, поцяткована поперечними чорними смужками. Райдужки жовті, дзьоб чорний, знизу біля основи зеленувато-сірий, лапи сірі. Виду не притаманний статевий диморфізм. У молодих птахів пера на верхній частині тіла мають білі краї, нижня частина дзьоба бліда[ 6] [ 7] . Голос — серія пронизливих посвистів «пі-пі-пью-пью»[ 8] .
Підвиди
Виділяють чотири підвиди:[ 9]
Поширення і екологія
Смугасті кукавки мешкають в Індії , Непалі , Бутані , Бангладеш , М'янмі , Китаї , Таїланді , Лаосі , В'єтнамі , Камбоджі , Малайзії , Індонезії , Брунеї , на Філіппінах і Шрі-Ланці . Вони живуть в рівнинних і гірських тропічних лісах, в рідколіссях і чагарникових заростях. Зустрічаються на висоті до 900 м над рівнем моря. Живляться переважно комахами, яких збирають з рослинності або ловлять в польоті. Початок сезону розмноження різниться в залежності від регіону, в Мумбаї він триває з лютого по серпень, в Ассамі з квітня по серпень, в Східних Гатах протягом всього року, на Малайському півострові з січня по травень[ 10] . Смугасті кукавки, як і багато інших зозуль, вони практикують гніздовий паразитизм . Вони відкладають свої яйця в гнізда інших птахів, зокрема чорнокрилих йор [ 11] , червоногузих бюльбюлів , зеленоспинних югин , пломенистих личинкоїдів і тимелій-темнодзьобів [ 12] [ 13] .
Примітки
↑ BirdLife International (2016). Cacomantis sonneratii : інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 11 серпня 2022
↑ Latham, John (1790). Index Ornithologicus, Sive Systema Ornithologiae: Complectens Avium Divisionem In Classes, Ordines, Genera, Species, Ipsarumque Varietates (Latin) . Т. 1. London: Leigh & Sotheby. с. 215.
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1 .
↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names . London: Christopher Helm. с. 359 . ISBN 978-1-4081-2501-4 .
↑ Rasmussen, PC; JC Anderton (2005). Birds of South Asia: The Ripley Guide . Т. 2. Smithsonian Institution & Lynx Edicions. с. 227.
↑ Blanford WT (1895). The Fauna of British India, Including Ceylon and Burma. Birds . Т. 3. Taylor and Francis, London. с. 219—220.
↑ Baker, ECS (1927). The Fauna of British India, Including Ceylon and Burma. Birds . Т. 4 (вид. 2nd). Taylor and Francis, London. с. 157—160.
↑ Payne, Robert B. (2005). The cuckoos . Oxford University Press. с. 430—433. ISBN 0-19-850213-3 .
↑ Gill, Frank ; Donsker, David, ред. (2022). Turacos, bustards, cuckoos, mesites, sandgrouse . World Bird List Version 12.2 . International Ornithologists' Union. Процитовано 11 жовтня 2022 .
↑ Ali, S; S D Ripley (1981). Handbook of the birds of India and Pakistan . Т. 3 (вид. 2nd). Oxford University Press. с. 215—217.
↑ Neelakantan, KK (1969). The Baybanded Cuckoo in North Kerala . Newsletter for Birdwatchers . 9 (12): 3.
↑ Harrison, CJO (1969). The identification of the eggs of the smaller Indian Cuckoos . J. Bombay Nat. Hist. Soc . 66 (3): 478—488.
↑ Abdulali, Humayun (1943). The eggs of the Indian Bay-Banded Cuckoo (Penthoceryx sonneratii ) . J. Bombay Nat. Hist. Soc . 44 (1): 122.
Джерела
Johannes Erhitzøe, Clive F. Mann, Frederik P. Brammer, Richard A. Fuller: Cuckoos of the World . Christopher Helm, London 2012, ISBN 978-0-7136-6034-0 .
Бази даних таксонів
Cacomantis sonneratii Cuculus sonneratii