Кузьма Чорний

Микола Карлович Романовський
біл. Кузьма Чорны
ПсевдонімКузьма Чорны (або Чорны), Максім Ляшчына та інші.
Народився11 (24) червня 1900(19000624)
Борки, Мінська губернія, Російська імперія, тепер Копильський район, Мінська область, Білорусь
Помер22 листопада 1944
Мінськ
ПохованняВійськовий цвинтар в Мінськуd
ГромадянствоСРСР
Діяльністьпісьменнік, публіцист, драматург, перекладач
Alma materNyasvizh professor seminaryd і педагогічний факультет Білоруського державного університетуd
ЗакладBelarusd і Q6482122?
Мова творівбілоруська, російська
Жанрроман, оповідання і публіцистика
ЧленствоСП СРСР, Маладняк (літературне об'єднання, Білорусь) і Узвышша
ПартіяКПРС
НагородиОрден Червоної Зірки
CMNS: Кузьма Чорний у Вікісховищі

Кузьма Чорний, спр.: Микола Карлович Романовський (11 (24) червня 1900(19000624), маєток Лопатичі Слуцького пов. Мінської губ., тепер с. Борка-Білевичі Копильського р-ну Мінської обл. — 22 листопада 1944, Мінськ; Псевдоніми: Максім Алешнік; М.Біруля; Ігнат Булава з-пад Турава; Вясёлы; М.Сідарэўскі; Сусед-вясёлы; Раман Талапіла; Арцём Чамярыца; Сымон Чарпакевіч; А.Чорны; Крыптанімы: Р. М.; М.Р-скі; К. Ч.) — білоруський прозаїк, драматург, публіцист.

Біографія

Народився в селянській сім'ї. Закінчив Тимковицьке народне училище, у 1916 вступив до Несвижської вчительської семінарії. Закінчити семінарію не вдалося, так як в 1919 польська влада її закрила. Перші статті і вірші опублікував у 1920. У 1923 поступив на літературне відділення педагогічного факультету БДУ, де провчився два роки. З 1923 член літоб'єднання «Маладняк». Ще студентом у 1924 почав працювати в газеті «Беларуская вёска». В 1925 вийшли перші книги — «Апавяданні» і «Срэбра жыцця». В 1926-1931 був головою літоб'єднання «Узвышша». В 1932-1937 — головний літконсультант кабінету молодого автора при СП БРСР. Член СП Білорусі з 1934. Заарештований 14.10.1938. Просидів в Мінській тюрмі 8 місяців, з них 6 — в камері-одиночці. Був катований. Звільнений 8.6.1939. Три нові романи і об'ємне літературознавче дослідження поеми Я. Коласа «Новая зямля» згоріли в перші дні війни. З написаного в цей час збереглося тільки п'єса «Ірынка» (1940). У 1941-1944 перебував в евакуації (переважно в Москві). Брав участь у виданні газети-плаката «Розчавимо фашистську гадину». Працював над романами «Вялікі дзень» (1941-1944), «Пошукі будучыні» (1943), «Млечны Шлях» (1944), повістями (залишилися незакінчені) «Скіп'ёўскі лес», «Сумліцкая хроніка», «Смага». Останні твори письменника довгі роки залишалися в рукописах. У роки Великої Вітчизняної війни вийшли збірки фейлетонів «Кат у белай манішцы» (1942) та оповідань «Вялікае сэрца» (1945). У вересні 1944 повернувся до Мінська, працював у редакції журналу «Беларусь».

Нагороджений орденом Червоної Зірки і партизанською медаллю.

Похований на Військовому кладовищі в Мінську.

Посилання