Узвышша

«Узвышша»
Мінськ, 1929 р. (перший ряд: Я. Пушча, А. Бабарека, В. Дубовка, К. Чорний, З. Бядуля, К. Кропива; другий ряд: М. Лужанін, С. Дорожний, А. Адамович, Т. Кляшторний, В. Жилка, В. Шашалевич, П. Глебка)
Типлітературна
Засновано26 травня 1926
Розпущеногрудень 1931
Правовий статусгромадська організація
Метастворення школи літературного мистецтва
РозташуванняМінськ
Місце діяльностіБілорусь
Офіційні мовибілоруська
Центральний органЗбори
ГоловаКузьма Чорний
СкарбникКіндрат Кропива
СекретарАдам Бабарека
Ключові особиВолодимир Дубовка, Язеп Пушча
Материнська
організація		Літоб'єднання «Маладняк»
Дочірня(і)
організація(ї)		Часопис «Узвышша»
CMNS: Узвышша у Вікісховищі

Узвышша — білоруське літературно-художнє об'єднання, яке існувало з 26 травня 1926 по грудень 1931. Засновниками виступили 6 письменників (А. Бабарека, З. Бядуля, В. Дубовка, К. Кропива, Я. Пушча і К. Чорний), що вийшли з об'єднання «Молодняк». Об'єднання створили через пролеткультівську недооцінку мистецької спадщини. Засновники обґрунтували літературно-художній напрям об'єднання — аквітизм (лат. aqua vita, трансліт. скорочено — жива вода) — розвиток звичаїв національного відродження і творче використання нововведень світової художньої культури. Заява об'єднання 1927 р. засуджувала заперечення літературної традиції в творчості молодих письменників. Пропонувалося виховувати обдарованість через розвиток високої культури мовлення з опорою на автентичний фольклор і класичну літературу, використанням художніх знаків і зосередженої образності, національно-специфічної тематики. В результаті переслідування керівництво в 1930 р. схвалило постанову «про політичні помилки в літературно-публіцистичній творчості», що містила заперечення проти ряду статей В. Дубовки, Ф. Купцевич і К. Чорного. У статті «Пролетарським шляхом» керівники змушені відмовитися від « нашенівських традицій старшого покоління письменників» і пообіцяли засвоїти марксизм-ленінізм і включитися в боротьбу за колективізацію села. У грудні 1931, після арешту і заслання А. Бабареки, В. Дубовки, Я. Пушчи і В. Жилки, збори «Узвышша» схвалили саморозпуск об'єднання[1].

Часопис

Часопис Узвышша № 1

З 1927 по 1930 об'єднання видавало однойменний часопис, що у 1931 продовжував видаватися Білоруським державним видавництвом у Мінську. Всього було видано 44 номери журналу в 39 книгах. Вважається одним з найбільш характерних і значних літературно-художніх видань в історії нової білоруської літератури[2].

Також збірки творчості своїх друзів.

Друзі

Членами об'єднання стали Кузьма Чорний (голова), Кіндрат Кропива (заступник голови), Адам Бабарека (секретар), Змітрок Бядуля, Глебка, Сергій Дорожний, Володимир Дубовка, Максим Лужанін, Язеп Пушча, Василь Шашалевич, Тодор Кляшторний, Фелікс Купцевич, Лукаш Калюга, Андрей Мрий,Климент Кундіш (Яковчик), Антон Адамович, Юрка Віцьбич [3].





Література

  • Конан У. М. Узвышша // Энцыклапедыя літаратуры і мастацтва Беларусі. У 5 т. / Рэд. І. П. Шамякін (гал. рэд.) і інш.. — Мн.: БелСЭ, 1987. — Т. 5: Скамарохі — Яшчур. — 702 с. — 9500 ас. С. 346, 347.
  • Чыгрын І. П. Крокі: проза «Узвышша». Мн., 1989.
  • Пшыркоў Ю. С. Беларуская савецкая проза. — Мн., 1960;
  • Конан У. М. Развіццё эстэтычнай думкі ў Беларусі (1917—1934 гг.). — Мн., 1968;
  • Мушынскі М. І. Беларуская крытыка i літаратуразнаўства. 20—30-я гады. — Мн., 1975.

Посилання

Примітки

  1. ↑ Уладзімер Конан. «Узвышша» // Беларуская энцыкляпэдыя ў 18 тамах / Генадзь Пашкоў. — Менск: Беларуская энцыкляпэдыя імя Петруся Броўкі, 2003. — Т. 16. — С. 179-180. — 576 с. — 10 000 ас. — ISBN 985-11-0263-6
  2. ↑ Літаратурнае аб'яднанне Узвышша: "Узвышша" [Архівовано 3 листопада 2012 у Wayback Machine.]. ПрайдзіСвет.
  3. ↑ Адамович і Віцьбич називаються друзями об'єднання у інформаційних додатках до: Юрка Віцьбич. Антибільшовицькі повстання і партизанська боротьба. У вид. Левона Юревича.