Відряджений до легіону УСС із австрійського війська. З 30 червня по серпень 1917 р. очолював Курінь УСС в складі армії Австро-Угорщини,[3][4] який дислокувався на Тернопільщині. Командував підрозділом УСС в складі УГА до її переходу за Збруч.[5] Перебував у Ходорові разом з НГКА.[6]
За дорученням Начальної команди виїжджав до Києва і просив Гетьмана України П. Скоропадського допомогти українському галицькому війську в заснуванні власних військово-повітряних сил.[7]
2. 10 вересня 1914: відбуття на фронт першого підрозділу (сотня В. Дідушка)
3. 25 вересня 1914: перше бойове зіткнення, шлях Турка—Сянок (сотня О. Семенюка)
4. 15-30 вересня 1914: розформування куренів і поділ сотень на групи по 20 вояків
5. 06 жовтня 1914: повторне сформування куренів та сотень
6. 28 жовтня 1914: взяття г. Ключ біля Сколого (сотня В. Сроковського)
7. 26 жовтня — 3 листопада 1914: бої за г. Комарницьку (сотні В. Дідушка та Р. Дудинського) і г. Лиса, Залярська, Кобила.
8. 10 листопада 1914: командувач 55-ї дивізії генерал Фляйшман вручив Медалі Хоробрості 2-го кл. З. Носковському, Я. Струхманчуку, О. Степанів, І. Андруху, С. Галечко
примітки:
звичайний шрифт — організаційні дії • курсив — невеликі бойові операції • жирний шрифт — найвідоміші бої