uk %D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%81%D1%96%D1%97%D0%B2

село Красіїв
	Церква Введення в храм Пресвятої БогородиціЦерква Введення в храм Пресвятої Богородиці
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський район
Тер. громада	Монастириська міська громада
Код КАТОТТГ	UA61060310210069021
Облікова картка	Красіїв
Основні дані
Засноване	1464 року
Населення	817 осіб (2003)
Територія	2.967 км²
Густота населення	275.7 осіб/км²
Поштовий індекс	48331
Телефонний код	+380 3555
Географічні дані
Географічні координати	49°3′42″ пн. ш. 25°1′49″ сх. д. / 49.06167° пн. ш. 25.03028° сх. д.
Водойми	р. Золота Липа
Відстань до; районного центру	14 км
Найближча залізнична станція	Бучач
Відстань до; залізничної станції	33 км
Місцева влада
Адреса ради	48300, Тернопільська обл, Чортківський р-н, м. Монастириська, вул. Шевченка, буд. 19
Карта
	Красіїв
	Красіїв
Мапа
	Красіїв у Вікісховищі

Красі́їв — село в Україні, у Монастириській міській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Золота Липа на сході району. До 2020 року адміністративний центр Красіївської сільської ради. До Красіїва приєднано хутір Сеньків. У зв'язку з переселенням жителів хутори Діброва, Підмонастирець, Під Яром виключені з облікових даних.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Монастириської міської громади.^[1]

Населення — 817 осіб (2003).

Історія

Поблизу Красіїва виявлено археолологічні пам'ятки пізнього палеоліту, культури фракійського гальштату. У 1840-х роках знайдено скарб — 2281 римську монету 92-192 років, які зберігались^[2] у Віденському природничому музеї.^[3]

Перша писемна згадка — 1464 року^[4].

Діяли українські товариства «Просвіта», «Січ», «Луг», «Сокіл», «Сільський господар», кооператива.

У травні 1943 р. були заарештовані 5 членів осередку ОУН; двоє з них загинули в німецькому концтаборі. Улітку 1943 р. із боївки самооборони почала творитися сотня УПА. В листопаді 1943 р. через село пройшов рейдом курінь “Бистрого” “Сірі вовки”. До цього підрозділу вступили Степан Воронюк та Степан Тримбалюк (1927 р. н., загинув у бою з німцями в 1944 р.).

В сотні “Тура” УПА перебувало 45 уродженців села.

У вересні 1944 р. в Марківському лісі під час бою з військами НКДБ в урочищі Романова долина загинуло 5 мешканців Красіїва: Іван Воронюк, Степан Грона, Данило Дубровський, Степан Підручний, Василь Пристай.

У селі було розміщено гарнізон військ НКДБ.

8 листопада 1944 сотня “Яреми” біля Красіїва напала на партактив з охороною НКДБ (понад 25 осіб). 13 листопада повстанці вступили у бій зі “стрибками” і партійним активом. За цей бій село було піддано каральній акції. 18 листопада спалено 118 дворів, вбито 16 осіб, серед них:

Михайло Грона;
Степан Кінаш;
Григорій та Микола Кухарі;
Олекса Налужний;
Степан Роїк;
Василь Тримбалюк;
Іван і Василь Цибульські.

У серпні 1945 р. гарнізон НКДБ спалив у Красіїві церкву, священика Ореста Погорецького заарештували і вивезли в концтабори Сибіру. Боротьба УПА на місцевих теренах тривала до 1952 року.

Протягом 1962–1966 село належало до Бучацького району. Після ліквідації Монастириського району 19 липня 2020 року село увійшло до Чортківського району^[5].

Політика

Парламентські вибори, 2019

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610694, розташована у приміщенні будинку культури.

Результати

зареєстровано 477 виборців, явка 66,25%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 25,71%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 15,87%, за «Європейську Солідарність» і Радикальну партію Олега Ляшка — по 14,92%.^[6] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 36,45%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 16,13%, за Романа Василіцького (Об'єднання «Самопоміч») — 15,16%^[7].

Пам'ятки

Є церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (1993), капличка (1994), «фігура» Матері Божої.

Встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини (реставровано 1990), споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1970), насипана символічна могила УСС (1990).