Копійщики

Угорський копійщик.

Копі́йщики[1] або копі́йники (рос. копейщики, пол. kopijnicy) — кінні списники, різновид кавалерії Ранньонового часу, попередник гусарів та уланів.

У Московському царстві

У 1670-х роках у Московському царстві усіх городових дворян сотенної служби записали в рейтари. Щоби посилити новостворені полки легкої кінноти, з українських боярських дітей дворянського походження почали формувати «шквадрони» (ескадрони) копійщиків. До рейтарських полків прикріплювали по одному копійщицькому ескадрону, а до копійщицьких полків — по одному рейтарському.

Низові копійщики українських полків несли службу в корпусі київського воєводи.

За свою службу копійщики отримували помісне і грошове жалування. Так Білгородський та Севський розряди давали кожному копійщику один підйомний двір із малоземельними різночинцями. Господар двору ставав копійщикові-власнику «підпомошником». Мешканців пожалуваних дворів зобов'язували своєю працею на наділах матеріально забезпечували військову службу власників. Серед помісних кавалеристів була поширена практика передавати частину своєї служби з часткою землі іншим особам (братам, своякам та іншим родичам). За землю ці особи заміщали кавалеристів у полках на рік-два.

У Польщі та Литві

Ягеллонські копійники були споряджені за західним рицарським стандартом. Відповідний комплекс повних латних («білих») обладунків у військово-фіскальній документації ягеллонського двору позначалися термінами лат. arma integra (зброя повна) або пол. zbroja kopijnicza (зброя копійнича).

У першій третині XVI століття копійники у повному залізному обладунку складали в польсько-литовських польових арміях, що діяли на московському та молдавському прикордонні, 15-20 %. Проте на зламі XV та XVI століть у Польсько-Литовській державі з'явився новий різновид кінноти — гусари сербського зразка, які відрізнялись від копійників легшим кольчужним обладунком і легшими дешевшими конями (копійники воювали на дестрієрах або, як вони позначалися в реєстрах найманих рот, «конях копійничих»). Як показують два описи війська Литовського 1565 та 1567 років гусарія стрімко витісняла копійників старої формації. Цей процес завершився воєнно-технологічним компромісом — появою на зламі XVI і XVII століть важкої крилатої гусарії.

Див. також

Примітки

  1. ↑ Шпитальов, 2013, с. 17.

Джерела

  • Шпитальов Геннадій. Передісторія створення Української ландміліції // Українська ландміліція. — К., 2013. — С. 6-38. — ISBN 978-966-02-6735-0.
  • Підпомошник // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  • Гуцул Володимир. Рицарі-копійники у битві під Оршею (1514). Озброєння і тактика // Narzędzia wojny. — Лодзь, 2023. — Т. 8. — С. 55–76. — (Oblicza wojny). — ISBN 978-83-8331-314-6.
  • Гуцул, Володимир (11.08.2018). Рицарська воєнна культура в Україні-Русі в XVI ст. LIKБЕЗ. Історичний фронт.