Комарівка (Ізюмський район)

село Комарівка
Країна	Україна
Область	Харківська область
Район	Ізюмський район
Тер. громада	Оскільська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA63040130130056113
Облікова картка	Комарівка
Основні дані
Засноване	1706
Населення	528
Площа	6483, 2 га км²
Густота населення	397,82 осіб/км²
Поштовий індекс	64334
Телефонний код	+380 5743
Географічні дані
Географічні координати	49°17′4″ пн. ш. 37°28′34″ сх. д. / 49.28444° пн. ш. 37.47611° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	108 м
Водойми	Бахтин, Оскільське водосховище
Місцева влада
Адреса ради	64334, Харківська обл., Ізюмський р-н, с.Комарівка
Карта
	Комарівка
	Комарівка
Мапа
	Комарівка у Вікісховищі

Комарі́вка — село в Україні, в Ізюмському районі Харківської області. Площа населеного пункту — 6483, 2 га. Населення становить 528 осіб. До 2017 орган місцевого самоврядування — Комарівська сільська рада. Сільській раді підпорядкований населений пункт Миколаївка

Географічне розташування і клімат

Село Комарівка знаходиться на березі річки Бахтин (в основному на правому березі), недалеко від її витоків. На річці велика загата. Річка тече паралельно Оскільському водосховищу на відстані 1 км. Нижче за течією на відстані 3 км розташоване село Миколаївка. За 3 км проходить автомобільна дорога Р79, за 18 км — місто Ізюм.

Клімат — помірно континентальний, сприятливий для хліборобства та інших галузей сільського господарства.

Історія села

В околицях сіл Комарівка та Миколаївка виявлено поселення, 2 курганних могильники епохи бронзи та 3 поховання, що належали кочовим племенам.

В історико-статистичному описі Харківської єпархії Філаретом записано, що по правий берег річки Оскіл згідно з кріпосними паперами поміщиків Бистрицьких бачимо, що Комарівські землі були подаровані Петром І наказному полковнику Даниїлу Бистрицькому у 1706 році. І тоді було побудовано перший храм у Комарівці. Тоді на території нинішнього села розміщувалися 3 хутори: Василівка, Холодний Яр і Бистрицький. За розповідями старожилів, хутір Василівка називався за іменем Василя Захарченка. Холодний Яр тому, що навіть влітку в долині річки Бахтин завжди йде холодне повітря. Основним заняттям населення були хліборобство, садівництво, городництво і тваринництво. Розвивалися дрібні ремесла: ковальське, гончарське. У селі було 2 млини, існувала школа і бібліотека. Після спустошливого і грабіжницького нападу татар в 1736 р. нова хвиля заселення Комарівки почалася в 50-х роках XVIII ст. З 30-х років XIX ст. помістя в Комарівці належать В. І. Фесенку. У 1838 році він будує кам'яну церкву Успіння Пресвятої Богородиці.

За статистичними даними від 1864 року в слободі Комарівка було 39 дворів, проживало 188 осіб чоловічої статі, 195 жіночої, малась одна кам'яна церква. В окремому приміщенні, що належало церкві, розташовувалася церковно-приходська школа, яка була відкрита в 1890 році, у якій навчалося перший рік 37 хлопчиків і 23 дівчинки.

Нові часи

В кінці грудня 1917 року в село було окуповане більшовиками. .У 1921 році було проведено примусову колективізацію та створено артіль «Комарівка» до складу якої увійшло 146 осіб.

У часи голодомору 1932-1933 року на території села померло 125 осіб.

У 2-й світовій війні брало участь 263 односельчани, 138 воїнів загинуло. Під час будівництва Оскільського водосховища у 1954 році із села мешканців почали переселяти в долину річки Бахтин.^[2]