Довгеньке (Ізюмський район)
До́вгеньке — село в Україні, в Ізюмському районі Харківської області. Населення становить 850 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Довгеньківська сільська рада. ГеографіяСело Довгеньке знаходиться за 10 км від річки Сіверський Донець. За 4 км проходить автомобільна дорога E40 (М03). Поруч із селом кілька невеликих лісових масивів, у тому числі урочище Плоске (дуб). На південь від села розташована найвища точка Харківської області з позначкою 242,9 метрів, хоча помилково вважають, що найвища точка області розташована біля села Лютівка Богодухівського району, але її висота 236,5 метрів. ІсторіяДовгеньке вперше згадується у переписі 1782 року[1]. Населяли його «казенні» селяни, незалежні від панської волі. У другій половині XIX століття Довгеньке стає волосним центром, якому підпорядковуються найближчі села: Сулигівка, Бражківка, Довгий Яр. Спершу у селі відкрилася церковно-парафіяльна школа, яку відвідували діти заможних селян, та ремісниче училище, де хлопців навчали ковальської справи. На часі революції 1905 року сільська біднота активно вступає в революційну боротьбу. Для бідних дітей відкривається земська школа. Дітей навчають у дві зміни у невеличких хатах-мазанках. Згодом побудували школу, у якій діти навчалися до 1974 року. Радянська доба почалась у березні 1918 року. Згодом у селі почергово з'явилялися, то білогвардійці, то гетьманці, то гайдамаки. Гетьманці поставили керувати Руденка Кіма Васильовича. Наприкінці квітня 1919 року в село увійшли донські козаки. Але 6 грудня цього ж року червоні змінили білих у селі. Після цього розпочалася тривала радянська окупація. У 1929 році, під час примусової колективізації, створено комуну «Раднива». Організовано 10 колгоспів: «Червона балка», «Першого травня», «імені Шевченка», «13-річчя Жовтня», «Червона зоря», «Радянська нива», «Своя робота», «Червоний шпиль», «Колективізація». У 1932 році з метою зміцнення колгоспів була проведена реорганізація (укрупнення), 10 колгоспів були об'єднані в чотири: «Червона зоря», «Раднива», «Пролетарка», імені Калініна. Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 93 жителі села[4]. У листопаді 1941 року червону окупацію було замінено на німецьку. За архівними даними із 600 чоловіків не повернулося з війни 215 довжан. Усього на території села Довгеньке полягло 3297 бійців та поховані у братській могилі. Під час запеклих боїв 80 % села було зруйновано. У 1960-х роках селі функціював колгосп імені Жданова, який мав понад 4 тисяч гектарів сільськогосподарських угідь, електростанцію, млин, цегельний і черепичний заводи.[5] В період 1967—1971 років село Моросівка, яке підпорядковувалося тоді Довгеньківській сільській раді та безпосередньо межувало з селом Довгеньке, було зняте з обліку у зв'язку з переселенням жителів.[6] Нині ця територія належить до села Довгеньке. У 1975 році в селі було побудовано нову школу. Російсько-українська війна_01.jpg) У 2022 під час війни з початку квітня до початку вересня, росіяни намагалися повністю взяти Довгеньке, у селі та біля нього тривали активні бої. 10 вересня в ході контрнаступу українських сил село було звільнене від російський окупаційних військ НаселенняЗгідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 846 осіб, з яких 398 чоловіків та 448 жінок[7]. За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 850 осіб[8]. МоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[9]:
Економіка
Об'єкти соціальної сфери
Пам'ятки
Відомі люди
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
_20.jpg)
Portal di Ensiklopedia Dunia
