Кожушний Марко Прокопович
Марко Прокопович Кожушний (нар.8 травня 1904, с. Денисівка Оржицького повіту — пом.1938, в'язниця НКВД СРСР) — український поет-пісняр, журналіст доби розстріляного відродження. Жертва сталінських репресій. Життєпис![]() Закінчив Комуністичний університет ім. Артема (Харків), працював у редакціях газети «Наймит», журналу «Сільськогосподарський пролетар» у Харкові. Член літературної організації «Молодняк». ТворчістьЗ 1923 року працював у молодіжній комуністичній пресі. Поезії та оповідання розміщує в журналах «Молодий більшовик», «Студент революції», газеті «Комсомолець України». Мав окремі збірки віршів «Каре поле» (1924), «Над портретом Леніна» (1925), «Ми — червоні квіти» (1927), оповідання «Комсомолка Зоя» (1925). Творчості поета притаманні щирість художнього вислову, ліризм світовідчуття, пафос новотворення. Шалу комуністичних ідеалів присвячено пісні Кожушного — «Наша спілка молода…», «Сільські комунари», «Я» тощо. 1938 року Кожушного заарештовано за сфальсифікованою справою, страчено у в'язниці НКВС. Реабілітований прокуратурою посмертно (1959). Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia