Ковальов Федір Власович
Федір Власович Ковальо́в (нар. 23 лютого 1919, Новоіванівка — пом. 8 лютого 1988, Ворошиловград) — український радянський художник, мистецтвознавець і педагог; член Спілки радянських художників України з 1960 року. БіографіяНародився 23 лютого 1919 року в селі Новоіванівці (нині Донецький район Донецької області, Україна). З листопада 1939 року служив у Червоній армії. Брав участь у німецько-радянській війні. Мав військове звання лейтенанта[1]. Під час служби малював для армійських газет[2]. Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня (6 квітня 1985)[1]. Член КПРС. 1949 року закінчив Ворошиловградське художнє училище, був учнем Мойсея Вольштейна; упродовж 1949—1955 років навчався на факультеті історії і теорії мистецтв Інституту живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна у Ленінграді[2]. Одночасно у 1949—1951 роках працював директором Ворошиловградської дитячої художньої школи, а у 1951—1958 роках — Ворошиловградського художнього училища Протягом 1961—1963 років очолював Луганську організацію Спілки художників України; у 1960-ті роки читав курс лекцій у Київському художньому інституті. Жив у Ворошиловграді в будинку на кварталі Шевченка, № 35, квартира № 34. Помер у Ворошиловграді 8 лютого 1988 року. ТворчістьПрацював в галузі мистецтвознавства, художньої критики, станкового живопису (створював пейзажі, портрети, натюрморти, тематичні картини у реалістичному стилі) і графіки. Серед робіт:
Автор книг:
Писав статті в журналах «Творчество» (1959, № 1 — «Про пропаганду мистецтва»; № 6), «Донбас» (1960, № 5 — «Творчий екзамен. У художників Луганщини»). Брав участь у виставках з 1960 року. Персональні виставки його натюрмортів відбулися у Ворошиловграді у 1969 та 1983 роках[2]. У мистецтвіПортрети художника написали Мойсей Вольшьейн у 1954 році та Микола Неклюєнко у 1969 році[2]. ПриміткиЛітература
|
Portal di Ensiklopedia Dunia