Коберський Людвіг Вацлавович
Лю́двіг Ва́цлавович Кобе́рський (пол. Ludwik Kobierski, нар. 14 квітня 1950, Полонне, СРСР — пом. 10 квітня 2014, Львів, Україна) — радянський та український військовик польського походження, генерал-лейтенант, заступник командуючого Західного оперативного командування з виховної роботи. ЖиттєписЛюдвіг Коберський народився у Полонному в родині поляків, що походили з Хмельниччини[1]. У 1973 році закінчив історичний факультет Чернівецького державного університету, а роком раніше військову кафедру за спеціальністю «командир взводу дивізійної артилерії». По закінченню навчання написав рапорт з проханням зарахувати його до лав Радянської армії. Навчався у військовій академії в Москві[2]. Пройшов шлях від командира взводу до заступника командувача Західного оперативного командування з виховної роботи, обов'язки якого виконував протягом дев'яти років[3]. У серпні 1997 року отримав військове звання «генерал-майора»[4]. Активно працював у напрямку підвищення духовності особового складу, був ініціатором паломництва військовиків до святих місць у Ватикані та зустрічі з Папою Римським Іваном Павлом II. Приклав руку до розробки та створення заохочувальних відзнак ЗахОК[5]. Вийшов у відставку в званні «генерал-лейтенанта», після чого викладав на кафедрі морально-психологічного забезпечення Академії сухопутних військ у Львові та очолював ТОВ «Бельведер Леополіс»[6]. Коберський завжди підкреслював своє польське походження, багато робив для розвитку польської культури, активно працював над створенням Польського дому у Львові. Був одним з ініціаторів створення Українсько-польського миротворчого батальйону. Генерал Коберський був експертом з історії Війська Польського, брав участь у численних міжнародних конференціях. Помер 10 квітня 2014 року. Похований на Янівському кладовищі. Нагороди
Вибрана бібліографія
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia