Клето Гонсалес Вікес
Клето де Хесус Гонсалес Вікес (ісп. Cleto de Jesús González Víquez; 13 жовтня 1858 — 23 вересня 1937) — костариканський політик, шістнадцятий і двадцять третій президент Коста-Рики. Політична кар'єраЗдобув історичну та юридичну освіту. 1885 року працював секретарем посольства Коста-Рики у Сполучених Штатах Америки, а 1886 — у Гватемалі. Від 1886 до 1887 року обіймав посаду державного секретаря в міністерстві закордонних справ, у 1887—1888 роках був державним міністром. 1889 року був призначений послом Коста-Рики у Нікарагуа, пізніше того ж року отримав портфель міністра закордонних справ. Від 1902 до 1906 року був другим заступником президента. У 1902—1903 роках одночасно очолював міністерство фінансів і торгівлі. Також від 1904 до 1905 року обіймав посаду окружного адміністратора муніципалітету Сан-Хосе. Окрім того, його обирали головою Колегії юристів. Президентство1906 року вперше був обраний на посаду президента Республіки. Його адміністрація відзначалась значною обережністю в управлінні, оскільки Гонсалес Вікес не мав більшості у Конгресі. За його першої адміністрації було завершено будівництво залізниці до Тихого океану та видано перший закон про залізниці. Під час свого другого врядування у 1928—1932 роках він використовував ідеї кейнсіанства, щоб подолати наслідки «Великої депресії». Він збільшив державні видатки та розширив громадські інфраструктурні проєкти[1]. До головних досягнень президента Гонсалеса Вікеса відносять ініціативу зі створення трудового кодексу, заснування Генеральної прокуратури Коста-Рики та створення 1932 року першого національного сервісу авіаперевезень. Примітки
Література
Посилання
|