Альфредо Гонсалес Флорес
Альфредо Гонсалес Флорес (ісп. Alfredo González Flores; 15 червня 1877 — 28 грудня 1962) — костариканський політик, вісімнадцятий президент Коста-Рики, повалений в результаті державного перевороту. БіографіяНародився в сім'ї Домінго Гонсалеса Переса, відомого костариканського політика та віцепрезидента країни, й Елемберти Флорес. 1896 року закінчив коледж та отримав диплом юриста, а 14 травня 1922 року одружився з Делією Моралес Гутьєррес. 1898 року Гонсалес відвідав Велику Британію, де почав цікавитись економікою, в якій згодом став експертом. Після повернення на батьківщину закінчив юридичну школу та 1 вересня 1902 року вступив до Асоціації адвокатів. 1897 року брав участь в опозиційному русі проти режиму президента Рафаеля Іглесіаса Кастро, а також у політичній кампанії 1905 року, коли підтримав кандидатуру Максимо Фернандеса Альварадо на президентських виборах. Від 1910 до 1914 року був леном Республіканської партії в провінції Ередія. Представив проєкт створення іпотечного банка, який схвалив Конгрес, однак президент Рікардо Хіменес Ореамуно наклав на нього вето. Президентство1914 року був обраний Конгресом на посаду президента Коста-Рики. Віцепрезидентами стали його батько, Доминго Гонсалес Перес, і Франсіско Агілар Баркеро. За його врядування було засновано Національний банк Коста-Рики й ухвалено важливі закони в податковій галузі. Його податкова законотворчість включала запровадження податку на прибуток, податку на землі, що не обробляються та податку на додану вартість. Було завершено електрифікацію залізничної лінії Сан-Хосе — Пунтаренас, було засновано сільськогосподарську школу, поштове управління та міністерство охорони здоров'я. В Ередії було відкрито професійне училище для підготовки вчителів. Тим не менше, той же період позначився фальсифікаціями у виборчому процесі, особливо в межах парламентських виборів 1915 року, на яких майже всі обрані депутати виявились членами урядової партії. Був повалений 27 січня 1917 року військовим міністром Федеріко Тіноко Ґранадосом. Подальша діяльністьВід 1917 до 1920 року проживав в еміграції у Сполучених Штатах. 1920 року опублікував книгу «Нафта і політика Коста-Рики»[1], а 1923 представляв Коста-Рику на судовому процесі проти Великої Британії. В Ередії на кошти Альфредо та Делії Гонсалес було збудовано шпиталь, який у подальшому отримав ім'я колишнього президента. Примітки
Література
Посилання
|