Клепало

• Клепа́ло — молот або молоток для клепання, відбивання коси[1]
• Клепа́ло або бабка — шматок заліза (часто забитий у колоду), на якому клепають що-небудь[1]
• Клепа́ло — рідковживана назва калатала[1]
• Клепа́ло — назва металевого била[1]
• Дверне́ клепа́ло — знаряддя для стукання у двері
• Кле́пало — гуцульський народний музичний інструмент, також:
  • Ру́чне кле́пало
  • Медве́же кле́пало

Топонім

• Клепало — село в Благоєвградській області Болгарії.

Паронім

• Клепайло — майстер, що займається клепанням[2]

Примітки

1. Клепало // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
2. Клепайло // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.