Дверне клепало

Клепало. Маєток Олександра Терещенка. Київ

Клепа́ло або сту́кальце, стука́чка, грю́кальце[1][2], дверний молоток (росіянізм) — зовнішнє знаряддя на дверях, призначене для людей, що перебувають за межами будинку, сповіщати стуком господарів про свою присутність і бажання увійти у приміщення. Виготовляється з металу і зазвичай має форму кільця, молоточка чи вигляд певної фігурки, якою стукають об закріплену на дверях металеву частину клепала.

Історія

У добу середньовіччя і Ренесансу майстри перетворили дверні клепала на маленькі витвори мистецтва. Перші відомі клепала датуються раннім середньовіччям і мали форму молоточка. Згодом для стукалець запозичили форму антаби^[pl], дверної ручки у вигляді левової голови з кільцем. Ще одним популярним мотивом була рука, яка б'є м'ячем у двері.

Орнамент дверей і клепал мав стати вираженням статків і соціального становища власника[3].

У новітню добу стукальця замінив електричний дзвінок. Відтак клепала виконують виключно декоративну функцію.

Види дверних клепал

Німецький професор, орнаменталіст Франц Меєр виділив три види стукачок: «кільце» (антаба), «молоток» та орнаментована частина, яка могла набути форми тварини чи іншої фігури[4]. Високий попит на антикварні клепала на початку ХХ століття спричинив появу кованих версій[5].

Галерея дверних стукачок

• 
  Залізне клепало XV—XVI століть у Музей мистецтва Метрополітен (Нью-Йорк)
• 
  «Кільце милосердя» на соборі святої Марії. Аугсбург.
• 
  Клепало у формі руки в Іспанії
• 
  Клепало в Орлеані, Франція
• 
  Клепало у вигляді ангела у Хардервейку, Нідерланди
• 
  Клепало у Венеції
• 
  Флоренція
• 
  Клепало у будинку Бенам, Іран
• 
  Клепало у вигляді воїна-«орла» в Керетаро, Мексика
• 
  Клепало у вигляді хамси на дверях у Марокко
• 
  Антаба у формі левової голови в бібліотеці Рачинського

Див. також

• Дверний дзвінок

Примітки

1. Стукачка, стукальце, грю́кальце [Архівовано 27 липня 2020 у Wayback Machine.] // Кримський А., Єфремов С. Російсько-український академічний словник, 1924–1933 [Архівовано 29 червня 2020 у Wayback Machine.]. Друге видання. — К., 2007. — С. 767.
2. Клепало [Архівовано 27 липня 2020 у Wayback Machine.] // Андрусишин К., Крет Я. Українсько-англійський словник, 1955.
3. Ursula Mende. Die Türzieher des Mittelalters. Deutscher Verlag für Kunstwissenschaften, Berlin 1981, ISBN 3-87157-086-9
4. Franz Sales, Meyer (1896). texts A Handbook Of Ornament: With Three Hundred Plates, Containing About Three Thousand Illustrations Of The Elements, And The Application Of Decoration To Objects. B. T. Batsford. с. 408—410. Процитовано 19 лютого 2020.
5. Atlee Barber, Edwin (January 1910). Old Door-Knockers. Bulletin of the Pennsylvania Museum. 8 (29): 5—9. doi:10.2307/3793788. JSTOR 3793788.

Посилання

• «Heurtoir» (клепало) — ілюстрований французький архітектурний словник (фр.)