Кетрін Зета-ДжонсКе́трін Зе́та-Джонс (англ. Catherine Zeta-Jones; нар. 25 вересня 1969) — валлійська акторка. Відома своєю універсальністю, вона є лауреаткою різноманітних нагород, у тому числі премії «Оскар», премії Британської кіноакадемії та премії «Тоні». У 2010 році призначена командором Ордена Британської імперії за гуманітарну та кінематографічну діяльність. Народилася та виросла в Суонсі, змалку мріяла стати акторкою. У дитинстві зіграла ролі в мюзиклах «Енні» та «Багсі Мелоун» у Вест-Енді. Вивчала музичний театр у Освітніх школах мистецтв у Лондоні та зробила прорив на сцені, виконавши головну роль у постановці 1987 року «42-а вулиця»[en]. На екрані дебютувала в невдалому франко-італійському фільмі «1001 ніч»[en], а потім досягла більшого успіху роллю в британському телесеріалі «Любі травневі бруньки»[en]. Зета-Джонс переїхала до Лос-Анджелеса, оскільки їй не подобалось, що в британських фільмах її показували як стереотипну красуню. Вона зарекомендувала себе в Голлівуді завдяки ролям, які підкреслили її сексуальну привабливість, наприклад, у бойовику «Маска Зорро» та пригодницькому фільмі «Пастка». Зета-Джонс отримала визнання критики за свої ролі мстивої вагітної жінки у фільмі «Трафік» і вбивчої співачки в мюзиклі «Чикаго». За «Чикаго» отримала «Оскар» за найкращу жіночу роль другого плану. Протягом більшої частини десятиліття вона знімалася в гучних фільмах, зокрема чорну комедію «Нестерпна жорстокість», «Дванадцять друзів Оушена», комедію «Термінал» і романтичну комедію «Смак життя». Ролі меншого масштабу супроводжувалися зменшенням робочого навантаження, під час якого вона повернулася на сцену й зіграла літню акторку в бродвейській постановці «Маленька нічна музика», вигравши премію «Тоні». У наступні десятиліття Зета-Джонс працювала з перервами, знявшись у фільмах «Побічна дія», «РЕД 2» і «Татова армія»[en]. Вона зіграла ролі другого плану на телебаченні у серіалі «Ворожнеча» та Мортісію Аддамс у серіалі «Венздей». Крім акторської діяльності, Зета-Джонс є спонсоркою бренду та підтримує різні благодійні фонди. Її боротьба з депресією та біполярним розладом II типу була добре задокументована ЗМІ. Вона одружена з актором Майклом Дугласом, від якого має двох дітей. ЖиттєписНародилася 25 вересня 1969 у місті Суонсі, Уельс. У дитинстві брала участь в аматорських театральних постановках, у 14 років запрошена на прослуховування для участі в телешоу. У 1987 дебютувала в Лондоні в мюзиклі «42-та вулиця». Через рік їй запропонували роль Шахерезади у фільмі Філіпа де Брока «1001 ніч». У 1991 році знялася у телевізійному серіалі «Милі бутони травня», що приніс їй ще більшу популярність. Подальша кар'єра акторки стрімко розвивалася в Голлівуді. У 2003 Зета-Джонс отримала «Оскар» та премію БАФТА за роль другого плану в мюзиклі «Чикаго». В рідному Уельсі заснувала власну кінокомпанію «Мілквуд філмз». Одна з помітних робіт акторки — роль у фільмі «Легенда Зорро» (2005) з Антоніо Бандерасом. Одружена з голлівудським актором Майклом Дугласом. Римо-католичка. Має двох дітей — сина Ділана Майкла Дугласа (2000) і дочку Керіс Зету Дуглас (2003). Чоловік народився того ж дня — 25 вересня, але на 25 років раніше. Фільмографія
НагородиФільми Зети-Джонс, які зібрали найбільшу касу в прокаті, станом на 2016 рік:
За роль у фільмі «Чикаго» Зету-Джонс нагородили премією «Оскар», премією Гільдії кіноакторів США та премією BAFTA за найкращу жіночу роль другого плану[7]. Вона отримала дві номінації на премію «Золотий глобус»: «Найкраща акторка другого плану» у фільмі «Трафік» та «Найкраща акторка в комедії чи мюзиклі»[8]. За головну роль у бродвейській виставі «Маленька нічна музика» у 2009 році Зету-Джонс нагородили премією «Тоні» за найкращу жіночу роль у мюзиклі[9]. Примітки
Посилання
|
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
