|
Етель Беррімор
Етель Мей Блайт (англ. Ethel Mae Blythe) Беррімор (англ. Ethel Barrymore; *15 серпня 1879, Філадельфія, Пенсільванія — †18 червня 1959) — американська акторка театру, радіо та кіно, володарка премії «Оскар» (1944). ЖиттєписНародилася 15 серпня 1879 в Філадельфії, Пенсільванія, другою дитиною в сім'ї акторів Моріса Беррімора і Джорджіани Дрю. Має братів-акторів Джона Беррімора і Лайонела Беррімора, доводиться двоюрідною бабусею Дрю Беррімор. Належить до акторської родини Беррімор. Дитинство провела в Філадельфії, де відвідувала католицьку школу. У 1900 Етель Беррімор пропонував шлюб Уїнстон Черчиль, але вона відмовилася. 14 березня 1909 одружилася з Расселом Грісвольдом Колтом. У них було троє дітей: акторка і співачка Етель Беррімор Колт (1912-1977), Самуель Колт (1909-1986) і Джон Дрю Колт (1913-1975). У 1923 пара розлучилася, і будучи католичкою, Беррімор більше не вступала в шлюб.  Етель Беррімор померла 18 червня 1959 в своєму будинку в Голлівуді від серцевої-судинної хвороби, не доживши два місяці до 80-річного ювілею. Похована на цвинтарі Голгофа у східному Лос-Анджелесі. Кар'єра.jpg) Її перша поява на Бродвеї відбулася в 1895 році в п'єсі, де грали її дядько Джон Дрю Молодший і Мод Адамс. Разом з ним вона з'явилася і в п'єсі «Розмарі» в 1896. Серед її бродвейських ролей також відомими є Нора в «Ляльковому будинку» (1905) і Джульєта в «Ромео і Джульєтті» (1922). У 1926 вона досягла великого успіху, зігравши в комедійній постановці Сомерсета Моема «Постійна дружина». Етель Беррімор була прихильницею Акторської фінансової асоціації та навіть брала активну участь в їх страйку в 1919. Акторка була великою прихильницею бейсболу та боксу. Але її любов до боксу пропала після того, як 4 липня 1919 вона стала свідком звірячого бою Вільяма Демпсі і Джесса Вілларда, в якому Демпсі зламав щелепу Джессу і вибив кілька його зубів. З тих пір Беррімор присягнулася, що більше ніколи не відвідає жодного бою.  Вперше на великому екрані вона з'явилася в 1914, але активну кінокар'єру почала лише в 1940-х, після свого переїзду в Голлівуд. Єдиними двома фільмами, в яких вона знялася разом з двома братами, стали «Національний парад червоного хреста» (1917) і «Распутін і імператриця» (1932). У 1945 за свою роль у фільмі «Тільки самотнє серце» Етель Беррімор була удостоєна премії «Оскар» в номінації «найкраща акторка другого плану». Іншими відомими фільмами з її участю стали «Гвинтові сходи» (1945), «Справа Парадайна» (1947), «Портрет Дженні» (1948) і «Опівнічний поцілунок» (1948). У 1950-ті акторка кілька разів з'явилася і на телебаченні, виконавши невеликі ролі в ряді телесеріалів. Відзнаки
ФільмографіяПримітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
