Матір була відома як виключно економна жінка та гарна господиня, яка надавала дієву підтримку своєму чоловікові.
У віці 20 років Катерина стала дружиною 23-річного бранденбурзького принца Йоахіма Фрідріха, онука правлячого курфюрста Йоахіма II Гектора. Вінчання пройшло 8 січня 1570 року в Кюстрині. Через укладення шлюбу її чоловік втратив можливість претендувати на католицьке Магдебурзьке архієпископство. Окрім двох безіменних доньок, відомі дев'ятеро дітей подружжя:
Йоганн Сигізмунд (1572—1619) — курфюрст Бранденбургу у 1608—1619 роках та герцог Пруссії у 1618—1619 роках, був одружений з принцесою Анною Прусською, мав восьмеро дітей;
На її честь був названий палац Катаріненбау в Потсдамі, який вона отримала як подарунок від Йоахіма Фрідріха.[2] У 1594 році також придбала палац Капут у аристократичної родини фон Рохов.
Через 28 років після весілля, із початком правління свого чоловіка, стала курфюрстіною-консортом Бранденбурга. Заслужила пошану своєю турботою про бідних та нужденних. Створила у Веддінгу молочну ферму, продукція якої продавалася на берлінському молочному ринку, а на отримані кошти заснувала аптеку при Міському палаці, де нужденним безкоштовно видавалися медикаменти.[3]
Померла у 53-річному віці у Кьолльні поблизу Берліна. Була похована у крипті Гогенцоллернів в Берлінському соборі.[4]
Dieter Brozat: Der Berliner Dom und die Hohenzollerngruft. Haude und Spener, Berlin 1985, ISBN 3-7759-0271-6.
Ernst Daniel Martin Kirchner: Die Kurfürstinnen und Königinnen auf dem Throne der Hohenzollern. 2. Teil: Die letzten acht Kurfürstinnen. Berlin 1867, стор. 68–106.
Ludwig Hahn: Geschichte des preussischen Vaterlandes. W. Hertz, 1858, стор. 132.
Adolf Müller: Preußens Ehrenspiegel. Gebauer, 1851, стор. 65.