Марія Вюртемберзька (1496—1541)

Марія Вюртемберзька
нім. Maria von Württemberg
Марія Вюртемберзька
Марія Вюртемберзька
Марія (справа) на гравюрі XVI століття
19-а герцогиня-консорт Брауншвейг-Люнебургу
княгиня-консорт Брауншвейг-Вольфенбюттеля
Початок правління:18 лютого 1515
Кінець правління:28 грудня 1541

Попередник:Катерина Померанська
Наступник:Софія Ягеллонка

Дата народження:15 липня 1496(1496-07-15)
Місце народження:замок Гогенурах, Урах
Країна:Священна Римська імперія
Дата смерті:28 грудня 1541(1541-12-28) (45 років)
Місце смерті:Вольфенбюттель, Брауншвейг-Вольфенбюттель, Священна Римська імперія
ПохованняЦерква Святої Марії (Вольфенбюттель)
Чоловік:Генріх II
Діти:Маргарита, Андреас, Катерина, Марія, Карл Віктор, Філіп Магнус, Юлій, Генріх, Йоганн, Йоахім, Клара
Династія:Вюртемберзький дім, Вельфи
Батько:Генріх Вюртемберзький
Мати:Єва Зальмська

Марія Вюртемберзька (нім. Maria von Württemberg, 15 липня 1496 — 28 грудня 1541) — вюртемберзька графиня з Вюртемберзького дому, донька графа Вюртемберг-Монбельяру Генріха та графині Єви Зальмської, дружина герцога Брауншвейг-Люнебургу князя Брауншвейг-Вольфенбюттелю Генріха II.

Біографія

Народилась 15 липня 1496 року у замку Гогенурах, де її батько був ув'язнений на ґрунті можливого психічного захворювання.[1] Стала первістком в родині колишнього графа Вюртемберг-Монбельяру Генріха та його другої дружини Єви Зальмської, з'явившись на світ за шість років після їхнього весілля. Згодом сім'я поповнилася сином Георгом.[2]

У Марії був також старший єдинокровний брат Ульріх від першого шлюбу батька, який виріс при дворі герцога Ебергарда I, викрадений ним. У 1498 році він став герцогом Вюртембергу. Через малолітство опіку над ним здійснював маршал Конрад Тумб фон Нойбург. Генріх із сімейством, до цього ізольовані із суворою забороною контактів, під час правління Ульріха певний час мешкали у Штутгарті.[1] Вюртемберзький двір того часу був розкішним, війна за баварську спадщину 1504 року принесла значні прибутки. Втім, влітку 1518 року імператор оголосив Ульріха скиненим, і той невдовзі втік до Курпфальцу. Генріх у квітні 1519 року помер у замку Гогенурах. Марія до цього часу вже була видана заміж.

Портрет Генріха II

У 18-річному віці вона стала дружиною 25-річного герцога Брауншвейг-Люнебургу князя Брауншвейг-Вольфенбюттелю Генріха II. Весілля пройшло 18 лютого 1515 в Урасі. За свідченнями, Генріха відрізняли владолюбний характер і пристрасний темперамент.[3] Вірний імператору, він все життя залишався католиком.[4]

Основною резиденцією подружжя був Вольфенбюттельський замок, тривало його укріплення.[5] У пари народилося одинадцятеро дітей:

  • Маргарита (1516—1580) — дружина герцога Ельсу Йоганна, дітей не мала;
  • Андреас (1517) — помер у ранньому віці;
  • Катерина (1518—1574) — дружина маркграфа Бранденбург-Кюстрину Йоганна, мала двох доньок;
  • Марія (1521—1539) — настоятелька Гандерсгаймського монастиря у 1532—1539 роках;
  • Карл Віктор (1525—1553) — одруженим не був, дітей не мав, загинув у битві при Зіверсхаузені;
  • Філіп Магнус (1527—1553) — одруженим не був, дітей не мав, загинув у битві при Зіверсхаузені;
  • Юлій (1528—1589) — князь Брауншвейг-Вольфенбюттелю у 1568—1589 роках, князь Каленбергу у 1584—1589 роках, був одруженим з Ядвіґою Бранденбурзькою, мав одинадцятеро дітей;
  • Клара (1532—1595) — дружина герцога Брауншвейг-Грубенхагену Філіпа II, дітей не мала;
  • Генріх (1536) — помер у ранньому віці;
    Замок Вольфенбюттель
  • Йоганн (1538) — помер у ранньому віці;
  • Йоахім (1540) — помер у ранньому віці[6]

У 1522 році до Вольфенбюттелю прибула гессенська шляхтянка Єва фон Тротт, яка невдовзі стала коханкою герцога і у 1524 році народила йому першу дитину. Коли у 1532 році стало відомо про їхні стосунки, Марія вимагала припинити роман. Генріх, зовні погодившись, відправив Єву додому, а на шляху — інсценував її смерть, перевізши, насправді, до замку Штауффенбург, розташованому у глибині лісів, де вона знаходилася до самої смерті Марії у 1541 році. Відомостей про інші любовні зв'язки герцога немає.

Марія пішла з життя 28 грудня 1541 року у Вольфенбюттелі. Була похована у монастирській церкві Штетербургу. Наступного року країну захопили війська Шмалькальденської ліги.[7] Поховання Марії було знищене.[8]

Генеалогія

Ебергард IV
 
Генрієтта Монбельярська
 
Генріх XVI
 
Маргарита Австрійська
 
Йоганн IV
 
Жанна де Жуанвіль
 
Арнольд VII фон Сірк
 
Єва Даунська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ульріх I
 
 
 
 
 
Єлизавета Баварська
 
 
 
 
 
Йоганн V
 
 
 
 
 
Маргарита фон Сірк
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Генріх Вюртемберзький
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Єва Зальмська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

  1. а б Klaus Graf: 3.1.1 Heinrich. In: Sönke Lorenz, Dieter Mertens, Volker Press (Hrsg.): Das Haus Württemberg. Ein biographisches Lexikon. Kohlhammer, Stuttgart 1997, ISBN 3-17-013605-4, стор. 123. [1] [Архівовано 11 лютого 2022 у Wayback Machine.] (нім.)
  2. Paul Friedrich von Stälin: Heinrich I. (Graf von Württemberg-Mömpelgard). In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 11, Duncker & Humblot, Leipzig 1880, стор. 627. [2] [Архівовано 11 лютого 2022 у Wayback Machine.] (нім.)
  3. Heinrich Schmidt: Heinrich der Jüngere. In: Neue Deutsche Biographie. Band 8, Duncker & Humblot, Berlin 1969, ISBN 3-428-00189-3, стор. 351. [3] [Архівовано 11 лютого 2022 у Wayback Machine.] (нім.)
  4. Вельфи. Генріх Молодший [4] [Архівовано 4 травня 2007 у Wayback Machine.] (нім.)
  5. Вольфенбюттельський замок [5] [Архівовано 11 лютого 2022 у Wayback Machine.] (нім.)
  6. Профіль на Geni.com [6] [Архівовано 11 лютого 2022 у Wayback Machine.] (англ.)
  7. Ferdinand Spehr: Heinrich der Jüngere, Herzog von Braunschweig-Wolfenbüttel. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 11, Duncker & Humblot, Leipzig 1880, стор. 495–500. [7] [Архівовано 15 лютого 2022 у Wayback Machine.] (нім.)
  8. Брауншвейг [8] [Архівовано 12 травня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)

Література

  • Sönke Lorenz, Dieter Mertens, Volker Press: Das Haus Württemberg. Ein biographisches Lexikon. Kohlhammer, Stuttgart 1997, ISBN 3-17-013605-4.
  • Detlev Schwennicke, Europaische Stammtafeln, New Series, Vol. I/2, Tafel 257.

Посилання