Барбара Софія Бранденбурзька
Барбара Софія Бранденбурзька (нім. Barbara Sophia von Brandenburg, 16 листопада 1584 — 13 лютого 1636) — бранденбурзька принцеса з династії Гогенцоллернів, донька курфюрста Бранденбургу Йоахіма III Фрідріха та Катерини Бранденбург-Кюстринської, дружина герцога Вюртембергу Йоганна Фрідріха. Регентка герцогства Вюртемберг у 1631—1633 роках. У вересні 1634 року, внаслідок захоплення країни імперськими військами, разом з усією родиною та двором виїхала до Страсбургу, де і померла. БіографіяНародилась 16 листопада 1584 року у Галле на Заале. Була восьмою дитиною та другою донькою в родині принца Йоахіма Фрідріха Бранденбурзького та його першої дружини Катерини Бранденбург-Кюстринської. Мала старшу сестру Анну Катерину та братів Йоганна Сигізмунда, Йоганна Георга, Августа, Альбрехта Фрідріха, Йоахіма та Ернста. Згодом сімейство поповнилося молодшим сином Крістіаном Вільгельмом. У 1598 році батько став курфюрстом Бранденбургу. Матір померла за кілька років після цього, коли Барбарі Софії виповнилося 17. Йоахім Фрідріх незабаром оженився вдруге з ровесницею доньки, прусською принцесою Елеонорою. Втім, шлюб був нетривалим, за кілька днів після народження їхньої єдиної дитини, Елеонора померла. Курфюрст у липні 1608 пішов з життя від інсульту. Наступним правителем Бранденбургу став брат Барбари Софії, Йоганн Сигізмунд. Перед своїм 25-річчям принцеса взяла шлюб із 27-річним герцогом Вюртембергу Йоганном Фрідріхом. Весілля відбулося 5 листопада 1609 року у Штутгарті. З приводу одруження наречений відремонтував Урахський замок, у тому числі, Золотий зал, який став відомим як один з найкрасивіших бальних залів епохи Відродження. Як удовина резиденція для Барбари Софії передбачався замок Бракенгайм, а також місто й амт Бракенгайм для забезпечення доходу. Подружнє життя виявилося надвичайно щасливим. У пари народилося восьмеро дітей:
У Тридцятилітній війні Вюртемберг від 1620 року дотримувався нейтралітету, що, проте, не зупиняло імперські війська у їхніх походах через його землі.[1] У липні 1628 року Йоганн Фрідріх пішов з життя. Барбара Софія замовила ремонт свого замку Бракенгайм, де, між іншим, містилася друга за кількістю картин у Вюртемберзі художня колекція зі 155 полотнами. Сама вона в цей час жила у замках Штутгарту та Кірхгайм-унтер-Теку. Оскільки, трон перейшов до неповнолітнього Ебергарда III, при ньому здійснювалося регентство герцогом Монбельяру Людвігом Фрідріхом. Втім, у листопаді 1630 року, сильно хворий, він повернувся до Монбельяру. Після нього країною стали керувати стали герцог Вюртемберг-Вайльтінгену Юлій Фрідріх та Барбара Софія як головний регент. До Бракенгайму вона так і не виїхала, хоча, завдяки турботі про місто та кільком заснованим закладам, вважається його благодійницею. У березні 1633 року Юлій Фрідріх відмовився від регентства. Втім, за пару місяців імператор Фердинанд II Габсбург визнав Ебергарда повнолітнім, і той прийняв повноту влади. Приєднавшись до Хайльброннерської Ліги, юний володар зазнав поразки від католицьких військ у битві при Нердлінгені у вересні 1634 року, через що уся герцозька родина та двір були змушені втікати до Стратсбургу.[2] Вюртемберг був спустошений ворожими військами, після чого імператор почав роздавати його землі своїм родичам та фаворитам.[3] Барбара Софія померла у вигнанні у Страсбурзі 13 лютого 1636 року. У 1638 році Ебергард повернувся до Вюртемберга. Після Вестфальського миру території герцогства були відновлені. У 1655 році Барбару Софію поховали у крипті Колегіальної церкви Штутгарта поруч із чоловіком.[4] Генеалогія
Примітки
Література
Посилання
|