Йоахім-Фрідріх Бранденбурзький

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Йоахім-Фрідріх.
Йоахім-Фрідріх
нім. Joachim Friedrich von Brandenburg
Йоахім-Фрідріх
курфюрст Бранденбургу
Попередник: Йоган Георг
Наступник: Йоган-Сигізмунд
 
Народження: 27 січня 1546(1546-01-27)[1][2]
Келльн, Берлін, Бранденбург, Священна Римська імперія
Смерть: 28 липня 1608(1608-07-28)[3] (62 роки)
Копенік, Трептов-Кепенік, Берлін, Бранденбург, Священна Римська імперія
Причина смерті: інсульт
Поховання: Берлінський собор
Національність: німець
Країна:  Бранденбург
Релігія: лютеранство
Рід: Гогенцоллерни
Батько: Йоган Георг
Мати: Sophie of Legnicad
Шлюб: Катерина Бранденбург-Кюстрінська
Елеонора Прусська
Діти: 7 синів і 3 доньки

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Йоахім-Фрідріх Бранденбурзький (нім. Joachim Friedrich von Brandenburg, 27 січня 1546(15460127) — 18 липня 1608) — курфюрст-маркграф Бранденбургу (1598—1608).

Біографія

Адміністратор Магдебургу

Походив з династії Гогенцоллернів. Старший син Йогана Георга, курпринца Бранденбургу. Його матір'ю була Софія, донька Фредеріка II П'яста, князя Легніцького та Бжецького. Народився у 1546 році у м. Келльн (частина сучасного Берліна).

У 1566 року завдяки дідові Йоахіму II Гектору, курфюрсту Бранденбургу, Йоахім Фрідріх стає адміністратором (намісником) архієпископства Магдебурзького. Втім, його статус не було визнано імператором Максиміліаном II. В результаті не зміг брати участі в засіданнях імперського рейхстагу.

1570 року одружився з вуйною — донькою Йогана, маркграфа Бранденбург-Кюстріна. У 1571 році його батько стає новим курфюрстом і маркграфом Бранденбурзьким. У 1577 році від імені Магдебурзького архієпископства підписав лютеранську Формулу Злагоди, а у 1580 року — Книгу згоди.

Курфюрст

У 1598 році після смерті Йогана II Георга стає новим курфюрстом. У 1599 році всупереч батьківському заповіту, який вимагав поділу бранденбурзьких володінь, впровадив родинний договір, яким встановив їх нероздільність. Того ж року ініціював дослідження металів в області Дрісен (Дрезденко), проте без результату.

Всередині держави з самого початку свого володарювання Йоахім Фрідріх боровся з домаганнями станів, проте марно. У 1602 році йому довелося підтвердити усі їхні привілеї.

У 1601 році в Йоахімшталі (містечку на березі річки Грюмніц) зведено мануфактуру з виробництва скла. Для цього було запрошено чеських майстрів. Також сприяв розвитку промисловості в Ноймарці.

1603 року одружився з прусською принцесою та став регентом Пруссії з огляду на тривалу хворобу його герцога Альбрехта Фрідріха. Того ж року зведено канал, що з'єднав річки Одер та Гафель. 1604 року заснував Таємну Раду, що розташовувалася в Келльні, яка стала вищим адміністративним органом Бранденбургу.

1605 року отримав від Сигізмунда III, короля Речі Посполитої, згоду на спадкування влади в Пруссії. Курфюрст зробив внесок в польську казну і надав значні привілеї прусським католикам. Втім йому було заборонено відвідувати Пруссію без дозволу польського короля. З огляду на це Йоахім Фрідріх ніколи не бував у Пруссії.

Після смерті бездітного Георга Фрідріха I в 1603 році Йоахім Фрідріх отримав за заповітом сілезьке герцогство Егердорф. У 1606 він передав його синові Йогану Георгу. У 1607 році Йоахім Фрідріх заснував у Йоахімшталі маркграфську школу (гімназію) для обдарованих хлопчиків.

У 1608 році він помер від апоплексичного удару в поїздці зі Шторкова до Берліна. Йому спадкував Йоган Сігизмунд.

Сім'я

Докладніше: Гогенцоллерни

1. Дружина — Катерина, донька Йогана Гогенцоллерна, маркграфа Бранденбург-Кюстріна.

Діти:

2. Дружина — Елеонора, донька Альбрехта-Фрідріха Гогенцоллерна, герцога Пруссії.

Діти:

  • Марія Елеонора (1607—1675), дружина Людвіга-Філіпп, граф Пфальц-Зіммерін-Кайзерслаутерн

Примітки

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #117677256 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ Lundy D. R. The Peerage
  3. ↑ Encyclopædia Britannica

Джерела

  • Fritz Roth: Restlose Auswertungen von Leichenpredigten und Personalschriften für genealogische Zwecke. Band 1, R 463, S. 260
  • Helmut Caspar: Kurfürst Joachim Friedrich. In: Die Mark Brandenburg, Heft 72, Marika Großer Verlag Berlin, 2009 ISBN 978-3-910134-14-0

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Йоахім-Фрідріх Бранденбурзький