Магдебурзька єпископська кафедра була заснована 968 року на прохання імператораОттона I, з метою посилення проповіді християнства серед слов'ян. Реорганізована — у 1180 році. Першим єпископом, який зійшов на кафедру, був учитель і наставник імператора, Адальберт, до цього поставлений єпископом на Русь.
1424 року Фрідріх I Бранденбурзький зміг вивести Любуську діоцезію з церковної провінції Гнезно та ввести її до складу Магдебурзької метрополії.
З 1476 року архієпископство перебувало у повній залежності від правителів Бранденбурга й Саксонії.
З 1503 до 1680 року резиденція архієпископа розміщувалась в Галлі.
З 1541 року архієпископами Магдебурга почали призначатись представники Бранденбурзької династії. Кардинал Альбрехт фон Бранденбург (1513–1545) намагався зупинити поширення протестантизму в архідіоцезії, але не зміг. Спроби його наступників Йоганна Альбрехта та Фрідріха IV протистояти рухові Реформації теж були безуспішними. Більшість каноніків капітулу приєднались до протестантів.
1566 року влада в діоцезії перейшла до протестантських апостольських адміністраторів. За часів Тридцятилітньої війни кафедру Магдебурга знову зайняв архієпископ-католик, Леопольд Вільгельм Австрійський, проте за Вестфальським миром (1648) архідіоцезії увійшла до складу Бранденбурзького князівства.
Того ж 1648 року архідіоцезія була ліквідована, а її територія була передана під юрисдикцію Кельнської архідіоцезії, а з 1821 року діоцезії Падерборна.
Август фон Саксен-Вайссенфельс (1638–1648) — апостольський адміністратор;
Джерела
Hermann Michaelis, Eckhart W. Peters (Hrsg.): Magdeburger Bischofschronik. Stekovics, Dößel 2006, ISBN 978-3-89923-132-8.
Gustav Hertel (Bearb.): Die ältesten Lehnbücher der Magdeburgischen Erzbischöfe. (= Geschichtsquellen der Provinz Sachsen und angrenzender Gebiete. Band 16). Hendel, Halle 1883 (Digitalisat).
Friedrich Israel, Walter Möllenberg (Bearb.): Urkundenbuch des Erzstifts Magdeburg (= Geschichtsquellen der Provinz Sachsen und des Freistaates Anhalt. Neue Reihe. Band 18). Teil 1: 937–1192. Selbstverlag der Landesgeschichtlichen Forschungsstelle, Magdeburg 1937.
Gerd Althoff: Die Gründung des Erzbistums Magdeburg. In: Matthias Puhle (Hrsg.): Otto der Große, Magdeburg und Europa. Eine Ausstellung im kulturhistorischen Museum Magdeburg vom 27. August bis 2. Dezember 2001. Band 1, von Zabern, Mainz 2001, ISBN 3-8053-2616-5, S. 344–352.
Tina Bode: König und Bischof in ottonischer Zeit. Herrschaftspraxis-Handlungsspielräume-Interaktionen (= Historische Studien. Bd. 506). Matthiesen, Husum 2015, ISBN 978-3-7868-1506-8, S. 376–401.
Dietrich Claude: Geschichte des Erzbistums Magdeburg bis in das 12. Jahrhundert. 2 Bände. Böhlau, Köln u. a. 1972–1975, (Zugleich: Marburg, Universität, Habilitations-Schrift, 1969/1970);
Band 1: Die Geschichte der Erzbischöfe bis auf Ruotger (1124) (= Mitteldeutsche Forschungen. 67, 1). 1972, ISBN 3-412-90072-9;
Band 2: Geschichte des Erzbistums Magdeburg bis in das 12. Jahrhundert (= Mitteldeutsche Forschungen. 67, 2). 1975, ISBN 3-412-11375-1.
Franz Schrader (Hrsg.): Beiträge zur Geschichte des Erzbistums Magdeburg (Studien zur katholischen Bistums- und Klostergeschichte, Bd. 11), Leipzig 1969.