|
Касерес (Іспанія)
Ка́серес (ісп. Cáceres) — місто на півдні Іспанії, адміністративний центр провінції Касерес. Станом на 2009 рік його населення становило 91 тис. мешканців. Муніципалітет Касерес займає площу 1750,3 км² і є найбільшим за площею в Іспанії. Місто було засноване за римських часів у 25 році до н. е. У старому місті (Сьюдад-Монументаль) ще зберігаються стародавні захисні стіни, серед яких тридцять маврських веж, включаючи найвідомішу Торре-дель-Бухако. Ці споруди також відомі численними лелековими гніздами. Практично всі будівлі у старому місті збереглися з часів Середніх віків або навіть античної доби, тому тут часто знімають історичні фільми. Завдяки добре збереженим зразкам античної, маврської, готичної та італійської архітектури, з 1986 року стара частина міста занесена до списку Світової спадщини. У місті також розташовані Університет Естремадури і дві астрономічні обсерваторії. ЕтимологіяЕтимологію міста є невизначеним. «Касерес» міг вивести з римського міста Norba Caesarina або римського табору Castra Caecilia, розташовані на місці нинішнього міста.[1] Клімат
ДемографіяДинаміка населення (INE[3][4] ): 
На території муніципалітету розташовані такі населені пункти: Касерес, Станція Арройо-Мальпартіда, Рінкон-де-Бажестерос, та Валдесалор.[6]
РелігіяСпортКасерес Клуб Балонсесто була баскетбольний клуб з міста Касерес. У період з 1992 по 2003 рік Касерес Клуб Балонсесто грав в АБК Лігі. Касерес Клуб Балонсесто також грав в Кубку Корача і Кубка володарів.[7] Міста-побратими
Див. такожПримітки
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Index:
pl ar de en es fr it arz nl ja pt ceb sv uk vi war zh ru af ast az bg zh-min-nan bn be ca cs cy da et el eo eu fa gl ko hi hr id he ka la lv lt hu mk ms min no nn ce uz kk ro simple sk sl sr sh fi ta tt th tg azb tr ur zh-yue hy my ace als am an hyw ban bjn map-bms ba be-tarask bcl bpy bar bs br cv nv eml hif fo fy ga gd gu hak ha hsb io ig ilo ia ie os is jv kn ht ku ckb ky mrj lb lij li lmo mai mg ml zh-classical mr xmf mzn cdo mn nap new ne frr oc mhr or as pa pnb ps pms nds crh qu sa sah sco sq scn si sd szl su sw tl shn te bug vec vo wa wuu yi yo diq bat-smg zu lad kbd ang smn ab roa-rup frp arc gn av ay bh bi bo bxr cbk-zam co za dag ary se pdc dv dsb myv ext fur gv gag inh ki glk gan guw xal haw rw kbp pam csb kw km kv koi kg gom ks gcr lo lbe ltg lez nia ln jbo lg mt mi tw mwl mdf mnw nqo fj nah na nds-nl nrm nov om pi pag pap pfl pcd krc kaa ksh rm rue sm sat sc trv stq nso sn cu so srn kab roa-tara tet tpi to chr tum tk tyv udm ug vep fiu-vro vls wo xh zea ty ak bm ch ny ee ff got iu ik kl mad cr pih ami pwn pnt dz rmy rn sg st tn ss ti din chy ts kcg ve
Portal di Ensiklopedia Dunia
