Головний Архів Індій

Головний Архів Індій
37°23′05″ пн. ш. 5°59′35″ зх. д. / 37.384777777778° пн. ш. 5.9930833333333° зх. д. / 37.384777777778; -5.9930833333333
Країна Іспанія[1]
РозташуванняСевілья[2]
Типархів
ЗасновникКарл III
Дата заснування1785

Головний Архів Індій. Карта розташування: Іспанія
Головний Архів Індій
Головний Архів Індій
Головний Архів Індій (Іспанія)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі[3]
Головний Архів Індій
Cathedral, Alcázar and Archivo de Indias in Seville [4]
Світова спадщина
Головний Архів Індій
37°23′05″ пн. ш. 5°59′35″ зх. д. / 37.384777777778° пн. ш. 5.9930833333333° зх. д. / 37.384777777778; -5.9930833333333
КраїнаІсапнія
ТипCultural
Критеріїi, ii, iii, vi
Об'єкт №383
Зареєстровано:1987 (11 сесія)

Мапа
CMNS: Головний Архів Індій у Вікісховищі[3]

Головний Архів Індій (ісп. Archivo General de Indias) — архів у місті Севілья (Андалусія, Іспанія). Містить цінні документи, що ілюструють історію Іспанської імперії в Америці і на Філіппінах. Будівля архіву, спроєктована Хуаном де Еррера, є чудовим зразком архітектури Відродження. У 1987 році будівлю архіву та його вміст занесено до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Історія

Поява будови відносить до 1572 року, коли Філіп II доручив архітектору Ескоріала Хуану де Еррера спроєктувати будівлю для Севільської гільдії купців Консуладо-де-меркадерес (Casa Lonja de Mercaderes). До цього купці Севільї торгували під прохолодним склепінням собору. У центрі будівлі знаходиться великий патіо. Уздовж краю даху йде балюстрада, на краях встановлені обеліски. Скульптурних прикрас на будівлі немає.

Будівництво почалося в 1584 році під керівництвом Хуана де Міхареса і тривало до 1598 року, про що свідчить напис на північному фасаді. Роботами з оздоблення будинку, які велися в XVII столітті, до 1629 року керував архієпископ Хуан де Сумаррага.

В 1785 році указом Карла III до будинку був перенесений архів Ради Індій з метою об'єднання всіх документів, що відносилися до величезної морської імперії. До того часу вони розташовувалися в різних місцях — в Сіманкасі, Кадісі та Севільї, де для них уже не вистачало місця. Відповідальним за проєкт було призначено секретаря Індій Хосе Гальвеса. Для розміщення документів, перші з яких прибули в жовтні 1785 року, була потрібна невелика перебудова будівлі. У 1787 році було побудовано великі мармурові сходи.

В архіві міститься багато матеріалів починаючи від перших конкістадорів до кінця XIX століття. У ньому знаходиться запит Мігеля де Сервантеса на офіційний пост, папська булла демаркації Inter caetera папи Олександра VI, яка поділила світ між Іспанією і Португалією, журнал Христофора Колумба, карти і плани колоніальних міст, а також інші документи, що розкривають механізм роботи величезної колоніальної імперії.

Споруду архіву було відреставровано у 2002—2004 роках без закриття архіву для відвідувачів. Станом на 2005 рік 15 млн сторінок архіву перебували на оцифруванні.

Структура

В даний час загальна довжина полиць в архіві Індій становить 9 км, на яких знаходяться 43 тис. томів і близько 80 млн сторінок, створених адміністраціями колоній:

  • Consejo de Indias, XVI—XIX ст.
  • Casa de la Contratación, XVI—XVIII ст.
  • Consulados de Sevilla y Cádiz, XVI—XIX ст.
  • Secretarías de Estado y Despacho Universal de Indias, de Estado, Gracia y Justicia, Hacienda y Guerra, XVI—XIX ст.
  • Secretaría del Juzgado de Arribadas de Cádiz, XVI—XIX ст.
  • Comisaría Interventora de la Hacienda Pública de Cádiz, Dirección General de la Renta de Correos, XVIII—XIX ст.
  • Sala de Ultramar del Tribunal de Cuentas, XIX століття
  • Real Compañía de la Habana, XVIII—XIX ст.

Література

  • GONZÁLEZ GARCÍA, Pedro (et al) (1995). Archivo General de Indias. Barcelona. Editorial: Lunwerg. ISBN 84-7782-365-0
  • LÓPEZ DÍAZ, María Teresa; DOMÍNGUEZ, Antonio (1983). Catálogo de documentos históricos farmacéuticos del Archivo General de Indias. Sevilla. Secretariado de Publicaciones de la Universidad. ISBN 84-7405-271-8
  • BAUDOT, Georges (1986). El Archivo General de Indias en mi recuerdo. Sevilla. Editorial: Junta de Andalucía, Consejería de Cultura. ISBN 84-505-2381-8

Примітки

Посилання