Алькала́-де-Ена́рес (ісп.Alcalá de Henares, МФА: [alkaˈla ðe eˈnaɾes]) — українська транскрипція іспанської назви.
Алькала́-на-Ена́ресі (ісп.Alcalá de Henares) — українська назва. Походить від назви річки Енарес. Використовується для розрізення з іншими численними Алькалами.
Алькала́ (ісп.Alcalá) — скорочена назва. Походить від араб.القلعة, al-qalʿa, «замок». Найвідоміша з Алькал.
Комплу́тій (лат.Complutum) — римська назва поселення, на основі якого виникла майбутня Алькала. Походить від лат.compluvium, «місце злиття [річок]»[1]
Історія
Археологічні знахідки свідчать, що перші поселення в районі Алькали з'явилися щонайменше в епоху неоліту. У I столітті до н. е. римляни заснували тут місто Комплутій.
Місто розвивалося переважно завдяки вигідному положенню — у центрі Кастилії, на перехресті давніх важливих доріг (через нього королі Кастилії подорожували на південь).
20 травня 1293 року король КастиліїСанчо IV підписав указ про відкриття в місті Генеральних штудій, які були передані у ведення архієпископа і отримали благословення самого Папи Римського. Ці Генеральні студії стали фундаментом майбутнього університету, заснованого в 1499 році (за деякими джерелами — в 1496) кардиналом Сиснеросом (ісп.Cisneros).
1687 року, за наказом Карла II, Алькала отримав статус міста.
У XVIII—XIX століттях місто занепало: університет в 1836 році перенесли в столицю, монастирі довкола розпродали землю, і містечко перетворилося на спальне передмістя Мадрида.
Саме біля Алькали сталися вибухи приміських поїздів 11 березня 2004 року.
У церкві колегіуму Сан-Ільдефонсо знаходилася гробниця (пізніше її перенесли в Мадрид) кардиналаХіменеса, який в 1499—1509 роках заснував у місті університет, що був колись всесвітньо популярним. Його закрили в 1836 році і потім разом з бібліотекою перенесли до Мадрида.
↑Freund, Wilhelm (1882). Grand dictionnaire de la langue latine (in French). Firmin-Didot. p. 569; Stoughton, John (1883). The Spanish Reformers Their Memories and Dwelling-places. Religious Tract Society. p. 21.
Бібліографія
Alises, Rosa; Bueno, Pilar. Alcalá de Henares: arquitectura para ciudad y universidad recuperada. Fundación Colegio del Rey, 1991.
Álvarez Sandonís, María del Pilar. Alcalá de Henares: patrimonio de la humanidad. Papel Piluca, 1999.
Azaña, Esteban. Historia de Alcalá de Henares. Universidad de Alcalá de Henares, 1986.
Barco, José I. Alcalá de Henares: entorno geológico y cultural. Centro de Profesores de Alcalá de Henares, 1995.
Castillo Gómez, Antonio. Alcalá de Henares en la Edad Media: territorio, sociedad y administración (1118-1515). Fundación Colegio del Rey, 1989.
De Diego Pareja, Luis M.; Canalda Cámara, José C. Alcalá de Henares crónica general. Brocar, Asociación Bibliófila y Cultural, 2001.
Enríquez de Salamanca, Cayetano. Crónica de Alcalá de Henares. Instituto Nacional de Administración Pública, 1983.
García Lledó, Javier. Alcalá de Henares: apuntes de historia y arte. Centro de Profesores de Alcalá de Henares, 1996.
Zorrilla Jurado, Juan José. Alcalá de Henares, ciudad patrimonio de la humanidad. Ediciones Alfonso Martínez, 2005.