|
Карел Земан
Ка́рел Зе́ман (чеськ. Karel Zeman; 3 листопада 1910, Остромерж[cs], Австро-Угорщина — 5 квітня 1989, Готвальдов, Чехословаччина) — чехословацький кінорежисер, сценарист та художник-аніматор; один із засновників чеської лялькової анімації. Народний артист Чехословаччини (1970)[10] . БіографіяКарел Земан народився 3 листопада 1910 року в Остромержі[cs], на той час Австро-Угорщина[11]. Був старшим братом Борживоя Земана, також кінематографіста, режисера пародійного детектива «Привид замку Моррисвілль». З дитинства любив ляльки і часто влаштовував удома лялькові вистави, навіть заснував свій ляльковий театр, але той проіснував недовго. У Парижі поступив в Художньо-промислову школу. У 1942 році почав працювати в кіноательє в місті Зліне, де створив свій перший анімаційний фільм «Різдвяний сон», отримавши за нього у 1946 році приз за найкращий короткометражний фільм на 1-му Каннському міжнародному кінофестивалі[12]. Потім Земан знімає декілька мультфільмів з постійним персонажем паном Прокоуком. Спільно з Герміною Тирловою тв Їржі Трнкою він стає засновником чеської лялькової мультиплікації. У 1949 році Земан знімає свій перший кольоровий анімаційний фільм — «Натхнення», в якому використав фігурки з кольорового скла. У своєму першому повнометражному мультфільмі, «Скарб Пташиного острова» (1952), режисер з'єднав мальовану і лялькову анімацію[13]. У 1955 році виходить перший повнометражний комбінований трюковий фільм Карела Земана — «Подорож до початку часів», в якому режисер поєднує гру акторів з ляльковою анімацією і об'ємними макетами [14]. Міжнародну популярність Земану приніс його наступний фільм — «Згубний винахід» (1958; у радянському прокаті «Таємниця острова Бек-Кап»), знятий за мотивами роману Жуля Верна «Прапор Батьківщини». У цьому фільмі остаточно оформився стиль режисера. Об'єднуючи гру акторів з різними видами анімації, об'ємними макетами і мальованими задниками, Карел Земан стилізує фільм під гравюри перших ілюстраторів романів французького письменника [15]. Фільм отримав Гран-при на Всесвітній виставці 1958 року у Брюсселі[16]; критики і журналісти порівнювали режисера з Жоржем Мельєсом[17][18][19]. Знайденого стилю художник дотримувався і в подальших трюкових фільмах: в «Баронові Мюнхгаузені» (1961) відправною точкою для нього стали малюнки Гюстава Доре[20], а в «Хроніці блазня» (1964; у радянському прокаті «Два мушкетери») — гравюри XVII століття[21]. За мотивами творів Жуля Верна Земан зняв ще два фільми — «Викрадений дирижабль» (1967) та «На кометі» (1970)[22]. На початку 1970-х років у Земана несподівано відмовив зір, і йому довелося перенести важку операцію кришталиків очей. Зір, що ослабів, не дозволяв режисерові знімати нові комбіновані фільми, і він повернувся до «чистої» анімації. Відтоді художник працював у техніці плоскої паперової маріонетки. У цій техніці він зняв три повнометражні анімаційні фільми: «Тисяча та одна ніч», «Крабат — учень чаклуна» (1977) і «Казка про Гонзика і Марженку» (1980; останній фільм Земана)[23]. Карел Земан помер 5 квітня 1989 року в Празі у віці 78 років. У жовтні 2012 року в Празі відкрився музей Карела Земана[24]. Фільмографія
Визнання
Примітки
Джерела
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
