|
Жорж Мельєс
Жо́рж Мельє́с (фр. Maries-Georges-Jean Méliès; 8 грудня 1861 — 21 січня 1938) — французький підприємець, режисер, один з засновників світового кінематографа. БіографіяНародився в Парижі в сім'ї промисловця, мав старшого брата — Гастона. Будучи забезпеченою людиною, Мельєс присвятив багато часу своїм захопленням, серед яких чільне місце займали театр та мистецтво сценічної ілюзії. Як ілюзіоніст він виступав у театрі «Робер-Уден», яким володів. У 1895 році він опинився на одному з перших кіносеансів братів Люм'єр й відразу ж став палким прихильником кінематографу. Не зумівши придбати в Люм'єрів сконструйовану ними камеру-проектор (він пропонував великі гроші, але Люм'єри відмовили, оскільки намагалися зберегти монополію на нову розвагу, вважаючи, що вона досить швидко вийде з моди й треба користатись цим по повній), Мельєс знайшов можливість придбати аналогічний апарат англійського виробництва й почав активно експериментувати. Вже в 1896 році він знайшов спосіб створення перших спецефектів, заснованих на стоп-кадрі, покадровій зйомці, подвійній та багатократній експозиції, пришвидшеній та уповільненій протяжності плівки, каширування та інших засобах. У 1897 році Мельєс заснував власну студію «Стар фільм» (фр. Star Film) в своєму маєтку в Монтрей й почав активне виробництво короткометражних кінофільмів. Також знімав «псевдохроніку» — постановочні сюжети, які відтворювали реальні події. Наприклад, відомо про зняті ним короткометражки «Справа Дрейфуса», «Коронація Едуарда VII» (Le couronnement du roi Édouard VII, 1902) та інші. Для деяких з них, як для «Виверження вулкана на Мартиніці» (Éruption volcanique à la Martinique, 1902), Мельєс також використовував спецефекти. З 1896 по 1913 роки Мельєс зняв понад 500 фільмів тривалістю від однієї до 40 хвилин (різні джерела вказують від 517 до 666 фільмів), з яких збереглося близько 200. Найвідомішою його роботою є відома комедія «Подорож на Місяць» (1902) — перший в історії кінематографа науково-фантастичний фільм. Мельєс намагався заробляти, продаючи кінотеатрам копії своїх фільмів, але найпотужніший ринок — американський — виявився для нього закритим, оскільки Томас Едісон вважав себе володарем всіх американських патентних прав на кінотехнології й вважав, що має право копіювати й продавати для показу будь-який зроблений без його санкції фільм, в тому числі й фільми Мельєса. В результаті Мельєс не отримав практично нічого за показ своїх фільмів в США й у 1914 році змушений був продати студію. Негативи своїх фільмів він у нападі люті спалив. До 1909 року Мельєс мусив відмовитися від своєї самостійності й почав працювати для фірми «Брати Пате». 1925 року він одружився з Жанна д'Альсі. Мельє тривалий час працював продавцем іграшок на Монпарнасі. Про його внесок у розвиток кінематографу ніхто не згадував до 1932 року, коли Кінематографічне товариство прийняло його, повністю розореного, до замку Орлі, де він й прожив залишок життя.
Жорж Мельєс був нагороджений орденом Почесного легіону. Помер в пансіоні для літніх акторів у Парижі. Похований на цвинтарі Пер-Лашез. Біографію Жоржа Мельєса покладено в основу знятого 2011 року фільму «Хранитель часу». Роль самого Мельєса виконав Бен Кінґслі.  Творчий спадокДостовірно встановити кількість фільмів, знятих Жоржем Мельєсом, неможливо. Історики кіно називають різні цифри: так, Моріс Бессп, Жозеф-Марія Ло Дюк та Марсель Лапьєр називають цифру 4000, а Шарль Форд та Рене Жанн говорять про 1000 фільмів. Жорж Садуль пояснює такі розбіжності в цифрах тим, що в каталозі своїх фільмів Мельєс давав окремий номер кожному відрізку плівки довжиною 20 метрів незалежно від того, чи є цей відрізок самостійним фільмом, чи ж лише його частиною. Режисерський почеркБагато фільмів Мельєса знято як театральні постановки зі спецефектами. Мельєс сам писав сценарії, розробляв декорації й ставив мізансцени. Для його кінопостановок характерними є мінімальна «глибина кадру» (все дійство розвертається на сцені) й нерухома камера.
Фільмографія
Примітки
Джерела
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
