|
Капецитабін
Капецитабін (лат. Capecitabinum, англ. Capecitabine) — синтетичний лікарський препарат, який за своєю структорою є аналогом піримідинових основ[2] (похідне фторпіримідину карбамату)[3][4], та проліками іншого лікарського препарату — 5-фторурацилу.[5][6][4] Капецитабін застосовується перорально.[3][6][2] Капецитабін розроблений у лабораторії компанії «Genentech» (яка є частиною «Hoffmann-La Roche»)[7], яка розпочала випуск препарату під торговою маркою «Кселода». Фармакологічні властивостіКапецитабін — синтетичний лікарський засіб, який за своєю хімічною структурою є аналогом піримідинових основ нуклеїнових кислот. Механізм дії препарату полягає в інгібуванні ферменту тимідинсинтетази активними метаболітами препарату[8][2][4], що призводить до блокування синтезу ДНК та інгібування синтезу РНК унаслідок включення метаболіту препарату в структуру нуклеїнових кислот, наслідком чого є припинення мітозу. Оскільки мітотична активність більш виражена у клітин, які швидко ростуть, а також у цих клітинах значно вищою є активність тимідінсинтетази, то капецитабін є більш активним до клітин злоякісних пухлин із мінімальною активністю до клітин здорових тканин.[3][2][8] Окрім того, завдяки підвищеній активності тимідінфосфорилази — фермента, який сприяє перетворенню капецитабіна в 5-фторурацил — в пухлинних клітинах, то це забезпечує меншу токсичність і більшу ефективність капецитабіну в порівнянні з 5-фторурацилом.[4][2][8] Капецитабін застосовується як протипухлинний препарат при різних видах раку: раку стравоходу, шлунку, підшлункової залози, первинного та метастатичного молочної залози, колоректальної зони, печінки, яєчників, шийки матки, нирки, жовчевого міхура.[9][2][4][8] При застосуванні капецитабіну спостерігається менше побічних ефектів, ніж при застосуванні інших хіміотерапевтичних препаратів, найчастішим з яких є долонно-підошовний синдром, який найчастіше легко купується зниженням дози препарату або перервою в застосуванні капецитабіну.[2][4] Сам капецитабін не є цитотоксичним препаратом, проте його основним метаболітом є 5-фторурацил, тому застосування капецитабіну при вагітності може призвести як до народження дитини із чисельними вадами розвитку, так і до самовільного переривання вагітності або народження мертвої дитини.[10] ФармакокінетикаКапецитабін швидко всмоктується після перорального застосування, біодоступність препарату становить 70 %.[5] Максимальна концентрація препарату в крові спостерігається протягом 2 годин після прийому препарату. Капецитабін швидко метаболізується до дезокси-5-фторцитидину, а пізніше до дезокси-5-фторуридину, та далі до 5-фторурацилу під дією ферменту тимідинфосфорилази вже безпосередньо в пухлинній тканині. Сам капецитабін добре зв'язується з білками плазми крові, зв'язування його метаболітів з білками є різним (частина з них добре зв'язується з білками плазми, частина зв'язується погано). Капецитабін погано проникає через гематоенцефалічний бар'єр, через плацентарний бар'єр, даних за проникнення препарату в грудне молоко немає. Метаболізується капецитабін у печінці з утворенням спочатку активних, пізніше неактивних метаболітів. Виводиться препарат із організму переважно з сечею, частково з калом. Період напіввиведення капецитабіну становить 0,7–1,14 години, при порушенні функції печінки цей час може збільшуватися.[3] Покази до застосування
Капецитабін застосовують для лікування раку стравоходу, шлунку, колоректального раку, та раку молочної залози, як первинному, так і метастатичному в поєднанні з доцетакселом. Побічна діяПри застосуванні капецитабіну побічні ефекти спостерігаються рідше, ніж при застосуванні 5-фторурацилу. Серед побічних ефектів препарату найчастішим є долонно-підошовний синдром, який найчастіше легко купується зниженням дози препарату або перервою в застосуванні капецитабіну.[4] Частими побічними ефектами препарату також є нейтропенія, діарея, нудота, блювання, стоматит і алопеція.[2] Іншими побічними ефектами капецитабіну є[3]:
ПротипоказиКапецитабін протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату або інших похідних фторпіримідину, важких побічних реакціях при застосуванні інших похідних фторпіримідину, хворим у віці менш ніж 18 років, вагітності та годуванні грудьми. З обережністю препарат призначається хворим ІХС, із печінковою або нирковою недостатністю та особам старшим 80 років.[3] Форми випускуКапецитабін випускається у вигляді таблеток по 0,15 і 0,5 г.[11][5] Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
