Доцетаксел (лат.Docetaxelum, англ.Docetaxel (DTX або DXL); Taxotere) — напівсинтетичний лікарський препарат, який за своїм походженням є алкалоїдом із кори тисового дерева Taxus baccata[3] та належить до групи таксанів.[4][5] Доцетаксел застосовується виключно внутрішньовенно.[3] Доцетаксел розроблений у Франції, початково в лабораторії компанії «Rhône-Poulenc Rorer» групою дослідників під керівництвом П'єра Потьє[6], та був запатентований у 1986 році; пізніше, після входження «Rhône-Poulenc Rorer» до складу «Sanofi-Aventis», препарат отримав схвалення для клінічного використання у 1995 році компанією «Sanofi-Aventis»[7] під торговельною маркою «Таксотер».[8]
Фармакологічні властивості
На фото жінка, яка отримує хіміотерапію доцетакселом з приводу раку молочної залози. З метою попередження токсичного ефекту препарату на нігті пацієнтки на кінцівки встановлені охоложувальні рукавички та шкарпетки.
Доцетаксел — напівсинтетичний лікарський засіб, який отримується з голок європейського тисуTaxus baccata. Механізм дії препарату полягає у зв'язуванні препарату із бета-тубуліном мікротрубочок цитоплазми, що призводить до порушення процесу його деполімеризації, наслідком чого є порушення процесів динамічної реорганізації сітки мікротрубочок, що порушує функціонування внутрішньоклітинних структур, а також порушує процес мітозу.[3][5][9] Оскільки мітотична активність більш виражена у клітин, які швидко ростуть, то доцетаксел більш активний до клітин злоякісних пухлин. Окрім цього механізму дії, доцетаксел індукує фосфорилювання білка BcL-2 та апоптоз пухлинних клітин, які його продукують.[10] Доцетаксел застосовується у складі комбінованої терапії при раку яєчника[11], недрібноклітинному раку легень[12], раку ділянки голови та шиї[9]; а також раку молочної залози, у тому числі з розповсюдженим раком[11], і з метастатичним ураженням печінки, лімфатичних вузлів та легень.[5][10] Ефективність застосування при раку молочної залози доцетакселу 1 раз у три тижні є рівнозначною щотижневому застосуванні паклітакселу.[13] Згідно з даними клінічних досліджень, доцетаксел покращує якість життя та збільшує тривалість життя при застосуванні його для лікування гормонально нечутливого раку простати.[14] У перші десятиліття застосування доцетакселу ще не було розроблено ефективних схем застосування препарату, та не було доведено збільшення тривалості життя пацієнтів після застосування препарату[4], проте пізніше були розроблені схеми комбінованої хіміотерапії із застосуванням доцетакселу, які значно підвищили ефективність лікування різних форм раку, та значно підвищили тривалість життя пацієнтів.[5][11][12] Оскільки доцетаксел є цитотоксичним хіміотерапевтичним препаратом[10][15], при його застосуванні часто спостерігаються побічні ефекти, найхарактернішими з яких є гематологічні побічні ефекти, а також характерні зміни нігтів (оніхолізис)[16], для запобігання якому використовують спеціальні охолоджувальні рукавички та шкарпетки.
Фармакокінетика
Біодоступність доцетакселу при пероральному застосуванні при стандартному прийомі становить у середньому лише 8 %, проте при застосуванні доцетакселу сумісно із циклоспорином біодоступність першого з них зростає у середньому до 90 %[17], проте препарат застосовується виключно внутрішньовенно.[18][19] Після внутрішньовенного введення динаміка концентрації доцетакселу в плазмі крові має трифазний характер[18][20], із періодом напіввиведення у 4 хвилини, 36 хвилин та 11,4 години із плазми відповідно у кожній фазі. Препарат створює високі концентрації у більшості тканин та органів. Доцетаксел добре (більш ніж на 90 %) зв'язується з білками плазми крові. Препарат метаболізується у печінці із утворенням неактивних метаболітів. Виводиться препарат із організму переважно з калом, а також частково із сечею, переважно у вигляді метаболітів, частково в незміненому вигляді.[3][9] Термінальний період напіввиведення препарату становить 86 годин.[17][21] При порушенні функції печінки час напіввиведення препарату може збільшуватися.
При застосуванні доцетаксела побічні ефекти спостерігаються досить часто, найчастіше спостерігаються гематологічні побічні ефекти — лейкопенія, нейтропенія, анемія, тромбоцитопенія; часто нудота і блювання; також часто спостерігається ураження нігтів аж до їх руйнування (оніхолізис).[16] Іншими побічними ефектами доцетаксела є[3][9]:
Алергічні реакції та з боку шкірних покривів — висипання на шкірі, свербіж шкіри, бронхоспазм, десквамація шкіри.
З боку травної системи — діарея, стоматит, зниження апетиту, запалення слизових оболонок травного тракту, асцит, підвищення рівня білірубіну в крові, підвищення рівня активності ферментів печінки в крові, вкрай рідко — некроз печінки та печінкова енцефалопатія.
З боку нервової системи та опорно-рухового апарату — парестезії, гіперестезії, слабість у м'язах, артралгії та міалгії.
З боку серцево-судинної системи — артеріальна гіпотензія, порушення ритму, периферичні набряки.
Місцеві побічні ефекти — флебіт, гіперемія шкіри, гіперпігментація шкіри, інфільтрація на шкірі.
Протипокази
Доцетаксел протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, при вираженій нейтропенії, виражених порушеннях функції печінки, вагітності та годуванні грудьми.[3][9]
Форми випуску
Доцетаксел випускається у вигляді концентрату для приготування розчину для внутрішньовенних інфузій у флаконах по 0,5; 1; 2; 3; 5; 6; 7; 8; 10; 15 та 16 мл[22]; розроблена також нова форма препарату без використання етанолу як розчинника у концентратах для приготування інфузійного розчину доцетакселу.[23]
↑ абвгдеDOCETAXEL (ДОЦЕТАКСЕЛ). Архів оригіналу за 27 грудня 2016. Процитовано 26 грудня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)(рос.)
↑Archived copy. Архів оригіналу за 3 червня 2010. Процитовано 17 вересня 2006.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)(англ.)
