|
Камизяцький район
Камизя́цький район (рос. Камызякский район) — адміністративна одиниця, муніципальний район Російської Федерації, у складі Астраханської області. Адміністративний центр району — місто Камизяк. Географія Район розташований у межах Прикаспійської низовини на півдні Астраханської області у дельті річки Волга. Рельєф представлений пласкою дельтовою рівниною. На півночі район межує з Приволзьким районом, на сході — з Володарським, на заході — з Ікрянинським районом. На півдні район виходить до Каспійського моря. Площа району становить 3493,43 км², земельний фонд 5204,43 км², з яких під водоймами 3014,47 км², під сільськогосподарськими угіддями 1362,97 км², під болотами 432,09 км², ліси займають всього 93,16 км². Територія району знаходиться у зоні, яка підлягає впливу процесів, пов'язаних із трансгресією Каспійського моря, і має статус «зони підвищеного ризику». Територія помережана великою кількістю рукавів та проток річки Волга, які за принципом опахала розбиваються на дрібніші по мірі наближення до моря. Найбільшими водними артеріями є річки Кізань, Стара Волга, Іванчуг, Табола. Серед корисних копалин видобувається цегляна глина, район має запаси мінеральних вод. Останнім часом почались пошуково-розвідувальні роботи на Полдневсько-Промисловській структурі та перехід до промислового видобутку вуглеводневої сировини. ОстровиДо складу району адміністративно входить ряд островів розташованих у дельті Волги:
Історія У межах району знаходиться Самосдельське городище — пам'ятка архітектури, залишки середньовічного поселення, на якому активно проводяться археологічні розкопки. Район був утворений 14 липня 1925 року згідно з постановами Астраханського губернського виконкому та президії Всеросійського ЦВК від 6 липня. До складу новоутвореного району увійшли повністю Камизяцька волость, частково Началовська, Семибугрівська та Чаганська волості. На момент утворення району до його складу входили 49 населених пункти з населенням 28852 особи. Діяло 15 шкіл, дитячий будинок, 2 лікарні, суд, міліція, 2 поштових відділення. Першими керівниками були М. П. Зверєв, І. І. Шорохов, В. П. Шашунов. До кінця 1927 року у районі були створені перші 2 колгоспи, наступного 1928 року — ще 32, які займались в основному рибальством. У травні 1944 Камизяцький район був розукрупнений, частини передані до Травінського та Зеленгинського районів. Населення меншого району становило 22072 особи, він складався з 10 сільрад і мав площу 1083,06 км². У районі діяло 14 колгоспів, МТС, 7 підприємств, 26 шкіл, 4 дитячих садочки, 4 лікарні, кінотеатр, 3 бібліотеки, будинок культури, готель. В роки Другої світової війни понад 11 тисяч жителів району брали участь у боях, не повернулось близько 4 тисяч. Звання Героя Радянського Союзу отримали 4 осіб — Кононенко А. А., Кошманов М. М., Смірнов П. М. та Ніконов К. П. З 1961 року у районі почались створюватись радгоспи, першим був «Травінський» у селі Самосделка. До початку 1970-их років вже було створено 9 радгоспів. У лютому 1963 року Травінський район був ліквідований і переданий назад до складу Камизяцького. Склад населення У цьому районі проживає суттєва казахська національна меншина, яка становить 32,7 %. До складу району входять 3 міських та 17 сільських поселень, які об'єднують 1 місто, 2 смт та 44 сільських населених пункти (26 сіл та 18 селищ). Станом на 2010 рік існувало Каспійське сільське поселення, яке складалось з одного селища Каспій, але воно було включене до складу Раздорського сільського поселення. Найбільші населені пункти
ГосподарствоПромисловість та сільське господарствоРайон займає третє місце в області за кількістю підприємств. Тут діє 34 промислових та 14 сільськогосподарських підприємства. Найбільшими є Волго-Каспійський судноремонтний завод, завод «Камос» (обробка овочів), ТОВ «Рис», 2 цегляних заводи, лісгосп, друкарня, хлібопекарня. З 1980 року район є основним постачальником рису та овочів. Транспорт Основними шляхами району є автомобільні та річкові. Автошляхи мають розгалужену систему з півночі на південь, загальна їхня довжина 295,12 км. Складністю будівництва доріг є наявність водної мережі річок та перетин водних перешкод за допомогою поромів та мості. На сьогодні у районі збудовано 25 мостів загальною протяжністю 2,177 км, діє 3 понтони та 6 поромних переправ. Основними автомобільними напрямками району є Астрахань — Камизяк — Кіровський з відгалуженням Камизяк — Каралат та Астрахань — Чаган — Образцово-Травіно. Соціальна сфераСеред закладів освіти у районі діє 44 школи, у місті Камизяк є сільськогосподарський коледж та ПТУ № 24, центр дитячої творчості, клуб юних моряків, 2 ДЮСШ, ліцей. Медицина представлена 2 районними та 4 дільничими лікарнями, 2 амбулаторіями та 35 ФАПами. За культуру в районі відповідають 43 клуби, 29 бібліотек, громадський музей «Із історії Камизяцького краю». Астраханський заповідникВ межах району знаходяться Дамчицький та Трьохізбинський кластери Астраханського державного заповідника. На території першої ділянки знаходиться музей природи. Примітки
Посилання Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Камизяцький район
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
