Харабалінський район

Харабалінський район
Харабалинский район
Герб Харабалінського району Прапор Харабалінського району
Розташування району
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації: Астраханська область
Утворений: 1925
Населення: (2007) 40 000 осіб
Площа: 7100 км²
Телефонний код: 7-85148
Населені пункти та поселення
Адміністративний центр: Харабалі
Кількість міст: 1
Влада
Вебсторінка: http://www.harabali.ru
Голова місцевої думи: Виноградов Владислав Володимирович

Харабалі́нський райо́н — адміністративна одиниця Росії, Астраханська область. У район входить 1 місто та 9 сільських поселень.

Адміністративний центр — місто Харабалі.

Географія

Район розташований в Волго-Ахтубинській заплаві у східній частині регіону, в напівпустельній зоні. У цій частині району спостерігається унікальне природне утворення Берівські горби[1].

У районі переважає пустельний ґрунтовий комплекс. Найродючіші ґрунти лугового ряду розташовуються в Волго-Ахтубинській заплаві.

Історія

З 1254 по 1395 роки на території району розташовувалася столиця Золотої Орди — місто Сарай-Бату.

14 липня 1925 року на підставі постанови Президії ВЦВК в Астраханської губернії був утворений Харабалінський район. У червні 1928 року район увійшов у складі Астраханського округу Нижньо-Волзького краю. 30 липня 1930 року Астраханський округ, як і більшість інших округів СРСР, був скасований. Його райони відійшли в пряме підпорядкування Нижньо-Волзького краю. З 10 січня 1934 року Хараблінський район у складі Сталінградського краю, з 5 грудня 1936 року — у складі Сталінградської області. 16 липня 1937 року в складі Сталінградської області був повторно утворений Астраханський округ куди увійшов і Хараблінський район.

27 грудня 1943 року район увійшов до складу новоутвореної Астраханській області. В 1963 році до складу району увійшла територія скасованого Сасикольського району.

З 1 січня 2006 року відповідно до Закону Астраханській області № 43/2004-ОЗ від 6 серпня 2004 року[2] у складі району утворено 10 муніципальних утворень: 1 міське і 9 сільських поселень.

Економіка

Провідною галуззю економіки району є сільськогосподарське виробництво, що має багатогалузеву структуру: овочівництво, картоплярство, рисівництво, молочне і м'ясне скотарство, вівчарство і птахівництво. Сільське господарство представлене 12 господарствами різної форми власності, 248 селянськими господарствами та 3 підсобними господарствами.

Також в районі знаходиться 8 промислових підприємств. Всі вони відносяться до малих підприємств.

Пам'ятки

  • Археологічний комплекс «Селітренне городище» — Сарай-Бату
  • Хошеутовський хурул — пам'ятник дружби калмицького і російського народів
  • Урочище Кордон — місце произростания опунції (висаджені вченими Хошеутовського пункту РА в декоративних цілях в 1904—1917 роках), визнано пам'яткою природи регіонального значення

Примітки

  1. ↑ Опис станцій і околиць Астраханській лінії
  2. ↑ ЗАКОН Астраханській області від 6 серпня 2004 року № 43/2004-ОЗ Про встановлення кордонів муніципальних утворень і наділення їх статусом сільського, міського поселення, міського округу, муніципального району


Росія Це незавершена стаття з географії Росії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.