Казунба

? Казунба
Самець і самиця
Охоронний статус
Близький до загрозливого  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Інфратип: Хребетні (Vertebrata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Трогоноподібні (Trogoniformes) Родина: Трогонові (Trogonidae) Рід: Азійський трогон (Harpactes) Вид: Казунба
Біноміальна назва
Harpactes kasumba (Raffles, 1822)
Підвиди
H. k. kasumba (Raffles, 1822) H. k. impavidus (Chasen & Kloss, 1931)
Посилання
Вікісховище: Harpactes kasumba Віківиди: Harpactes kasumba ITIS: 554509 МСОП: 22682833 NCBI: 932690

Казунба[2] (Harpactes kasumba) — вид трогоноподібних птахів родини трогонових (Trogonidae). Мешкає в Малайзії, Таїланді, Індонезії та Брунеї.[3][4][5]

Опис

Казунба (самець)

Середня довжина птаха становить 32 см. Як і більшість трогонів, казунба має яскраве забарвлення. Виду притаманний статевий диморфізм. Голова і воло в самця має чорне забарвлення. На шиї біле кільце, що відділяє голову від яскраво-червоних грудей. На задній стороні шиї є "комірець" з червоних пер. Спина в нього жовто-коричнева, як і верхня частина хвоста; нижня частина хвоста чорно-біла, крила здебільшого чорні. Самиці мають тьмяніше забарвлення: їх голова сіро-коричневого кольору, груди жовто-коричневі. Самка також має кільце на шиї.

І у самців, і у самиць дзьоб блакитний, як і гола шкіра навколо очей. Їх лапи короткі й слабкі, як і в інших трогоноподібних. Крила також короткі, хоча і сильні. Однак казунби не люблять літати на далекі відстані; зазвичай польоти відбуваються на відстань не більше кількох сотень метрів. Живуть казунби приблизно 7,3 років.

Поширення й екологія

Казунби мешкають в біогеографічному регіоні Сунда, що включає Малайзію, Таїланд, Індонезію і Бруней. Це осілий птах на всьому ареалі. Він доволі часто зустрічається на Малайському півострові на Суматрі, однак в інших місцях є досить рідкісним. Живе в вологих тропічних лісах на висоті до 600 м над рівнем моря (хоча на Борнео зустрічаються в гірських тропічних лісах на висоті до 1200 м над рівнем моря). Також казунби були зафіксовані в густих бамбукових лісах, на плантаціях кокосових горіхів і какао.[6]

Підвиди

Виділяють два підвиди казунби:[7]

• H. k. kasumba (Raffles, 1822) — Малайський півострів і Суматра
• H. k. impavidus (Chasen & Kloss, 1931) — Борнео

Раціон

Казунби здебільшого харчуються безхребетними, такими як паличники і павуки. Іноді полюють на ящірок, їдять фрукти й насіння.[8]

Розмноження

Казунба — територіальний і моногамний вид птахів. Гніздяться в дуплах. В кладці 1-3 яйця, інкубаційний період триває 16-19 днів.[9][10]

Збереження

МСОП вважає, що стан збереження цього виду близький до загрозливого.[11] Основною загрозою є знищення місць проживання птаха, а також лісові пожежі.

Примітки

1. BirdLife International (2012). Harpactes fasciatus. Архів оригіналу за 11 грудня 2014. Процитовано 26 листопада 2013.
2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
3. [1] [Архівовано 24 червня 2021 у Wayback Machine.], Jeyarajasingam, Allen and Pearson, Alan (2012) "A field guide to the birds of Peninsular Malaysia and Singapore, 2nd Edition Oxford University Press.
4. [2] [Архівовано 24 червня 2021 у Wayback Machine.], Collar, N.J. (2001) “Family Trogonidae (Trogons)”, Handbook of the Birds of the World, Vol.6 – Mousebirds to Hornbills, Lynx Editions, pp.80-129, ISBN 84-87334-30X.
5. [3] [Архівовано 24 червня 2021 у Wayback Machine.], Davidson, GWH (2016) "Pocket Photo Guide to the Birds of Borneo",(2nd ed.) Bloomsbury Publishing, p329, ISBN 978-1-4729-2444-5.
6. [4] [Архівовано 16 листопада 2017 у Wayback Machine.], Remsen, J.V. (2014), "HBW and BirdLife International Illustrated Checklist of the Birds of the World", Journal of Field Ornithology, Volume 1(86):182-187.
7. Family Trogonidae (англ.). IOC World Bird List (v10.2).
8. [5] [Архівовано 25 червня 2021 у Wayback Machine.], Remsen Jr, J.V., Hyde, M.A, Chapman, A. (1993) "The diets of Neotropical trogons, motmots, barbets and toucans", Condor, pp.178-192.
9. [6] [Архівовано 11 квітня 2016 у Wayback Machine.], Riehl, Christina. (2008) “Communal Calling and Prospecting by Black-headed Trogons”, The Wilson Journal of Ornithology, 120(2), pp.248-255, doi:10.1676/07-025.1.
10. [7] [Архівовано 24 червня 2021 у Wayback Machine.], Reynolds, Jim. (2002) "Handbook of the Birds of the World: Mousebirds to Hornbills", Lynx Edicions Barcellona, Vol.6, pp.589, ISBN 84-87334-30X.
11. [8] [Архівовано 27 червня 2014 у Wayback Machine.], IUCN (2016), "Red List of Threatened Species", Version 2014-5.