Квезал довгохвостий

? Квезал довгохвостий
Самець Самка біля гнізда
Охоронний статус
Близький до загрозливого  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Трогоноподібні (Trogoniformes) Родина: Трогонові (Trogonidae) Рід: Квезал (Pharomachrus) Вид: Квезал довгохвостий
Біноміальна назва
Pharomachrus mocinno La Llave, 1832[2]
Ареал довгохвостого квезала
Підвиди
P. m. costaricensis P. m. mocinno
Посилання
Вікісховище: Pharomachrus mocinno ITIS: 554484 МСОП: 22682727 NCBI: 289186

Квезал довгохвостий[3], або кецаль (Pharomachrus mocinno) — вид птахів родини трогонових (Trogonidae). Розповсюджений від території півдня Мексики до західної Панами. Птахи широко знані завдяки своєму різноколірному оперенню.

Кецалі відігравали значну роль в міфологічних уявленнях месоамериканських аборигенів. Нині кецаль — національний птах Гватемали, його зображення є на прапорі та гербі цієї країни. Також на честь птаха названо місцеву валюту — гватемальський кетсаль.

Опис

Довгохвостий квезал є найбільшим представником трогонів[4]. Довжина від 36 до 40 см без хвоста, вага до 210 г. Кецалі мають зелений тулуб, колір переливається від зелено-золотистого до синьо-фіолетового, груди червоні. В самців надхвостові пера прикривають хвости і є довшими від тулуба. Також самці мають своєрідний чубчик з пір'я. Оперення крил теж довге. Дзьоб жовтий у зрілих самців і чорний в самок, частково прикритий зеленим пір'ям.

Примітки

1. BirdLife International (2016). Pharomachrus mocinno: інформація на сайті МСОП (версія 2021.1) (англ.) 9 вересня 2021
2. ITIS 553589. Архів оригіналу за 29 листопада 2005. Процитовано 28 квітня 2013.
3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
4. Johnsgard, Paul A. (2000). Trogons and quetzals of the world. Washington: Smithsonian Inst. Press. ISBN 978-1-56098-388-0.

Література

• Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М. С. Гиляров; Редкол.: А. А. Баев, Г. Г. Винберг, Г. А. Заварзин и др. — М.: Сов. энциклопедия, 1986. — С. 252. — 100 000 экз.
• Жизнь животных (ТТ. 1-7). — 2-е изд. — М., 1983-89.

Портал «Біологія»