Трогон малабарський

? Трогон малабарський
Самець H. f. malabaricus
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Інфратип: Хребетні (Vertebrata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Трогоноподібні (Trogoniformes) Родина: Трогонові (Trogonidae) Рід: Азійський трогон (Harpactes) Вид: Трогон малабарський
Біноміальна назва
Harpactes fasciatus (Pennant, 1769)
Підвиди
H. f. fasciatus (Pennant, 1769) H. f. malabaricus (Gould, 1834) H. f. legerli Koelz, 1939
Синоніми
Harpactes malabaricus
Посилання
Вікісховище: Harpactes fasciatus Віківиди: Harpactes fasciatus ITIS: 554508 МСОП: 22682830 NCBI: 932689

Трогон малабарський[2] (Harpactes fasciatus) — вид трогоноподібних птахів родини трогонових (Trogonidae). Мешкає в Індії та на Шрі-Ланці.[3]

Опис

Самиця малабарського трогона

Малюнок Джона Гульда (1854 р.)

Середня довжина птаха становить 31 см. Як і більшість трогонів, малабарський трогон має яскраве забарвлення. Виду притаманний статевий диморфізм. Самці мають темно-сіру голову і шию. На шиї біле кільце, що відділяє голову від малинових грудей. Спина оливково-коричневого або каштанового кольору. Покривні пера на крилах чорні, з білими смужками. На хвості є 12 довгих стернових пер. Центральні стернові пера каштанові з чорними кінчиками, нижня сторона хвоста біла.[4][5]

У самиць голова темно-коричневого кольору, біле кільце на шиї відсутнє, спина оливково-коричнева, груди кольору охри. І у самців, і у самиць дзьоб блакитний, як і гола шкіра навколо очей. Райдужка темно-коричнева, лапи блакитнуваті. Навколо ніздрів ростуть ниткоподібні пера. Лапи гетеродактильні, характерні для трогонів: два пальці направлені вперед, два — назад.[6][7]

Поширення й екологія

Малабарський трогон мешкає в Індії (на Малабарському узбережжі, в Західних Гатах, в деяких частинах Східних Гат і на Деканському плато), а також на Шрі-Ланці. Він Живе в густих тропічних лісах.[8][9][10][11]

Підвиди

Виділяють три підвиди малабарського трогона:[12]

• H. f. fasciatus (Pennant, 1769) — Шрі-Ланка
• H. f. malabaricus (Gould, 1834) — Південно-західна Індія
• H. f. legerli Koelz, 1939 — Центральна Індія[13]

Забарвлення підвидів дещо відмінне: самці номінативного підвиду мають темно-сіру голову, а самці підвиду H. f. malabaricus мають чорну голову.

Поведінка

Малабарські трогони харчуються майже виключно комахами, однак шрі-ланкійські птахи іноді доповнюють свій раціон насінням. В лісах Шрі-Ланки малабарських трогонів часто помічали в різновидових зграях[14][15]. Дослідження, проведене в Кералі показало, що самці харчуються на деревах, на висоті 5-10 м, тоді як самки часто шукають комах нижче. Іноді малабарські трогони спускаються на землю і шукають комах в опалому листі. Вони сидять на деревах подібно дятлам, впираючись хвостом в стовбур. Здатні висіти на деревах вниз головою. Комах часто розтирають або б'ють по дереву, утримуючи в дзьобі, перед тим як проковтнути, або нагодувати пташенят. Літають малабарські трогони хоч і досить швидко, але неохоче.

Сезон розмноження триває в Індії з лютого по травень (до початку сезону дощів), а на Шрі-Ланці-з березня по червень. Гніздо будують в гнилих деревах або пнях. Самка і самець по черзі розколупують гнилу деревину, утворюючи дупло. Побудова гнізда може тривати кілька місяців. Травою або чимось подібним гніздо не встилають: яйця лежать на деревині. В кладці 2-3 яйця,[16] які відкладають з перервою у кілька днів. Насиджують яйця самка і самець по черзі, причому самка зазвичай насиджує вночі. Інкубаційний період триває 19 днів. Пташенят годують спершу гусінню, згодом клопами, мухами й прямокрилими. Батьки годують пташенят впродовж 5-6 місяців. Малабарські трогони- моногамні птахи, зберігають пару впродовж кількох сезонів.

На малабарських трогонах паразитує ендопаразитна цестода Triaenorhina burti.[17]

Збереження

Це численний і поширений вид птахів. МСОП вважає його таким, що не потребує особливих заходів зі збереження. Однак популяція й ареал малабарського трогона скорочується[18]: на початку XX століття він був поширений на півдні штату Гуджарат, де нині є рідкісним.[19][20]

Примітки

1. BirdLife International (2012). Harpactes fasciatus. Процитовано 26 листопада 2013.
2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
3. Ali S, Ripley SD (1983). Handbook of the birds of India and Pakistan. Т. 4 (вид. 2nd). Oxford University Press. с. 61—63.
4. Rasmussen, PC; JC Anderton (2005). Birds of South Asia: The Ripley Guide. Volume 2. Smithsonian Institution and Lynx Edicions. с. 261.
5. Blanford, WT (1895). The Fauna of British India. Birds. Volume 3. Taylor and Francis, London. с. 199—200.
6. Mayr, Gerald (2003). On the phylogenetic relationships of trogons (Aves, Trogonidae) (PDF). J. Avian Biol. 34: 81—88. doi:10.1034/j.1600-048X.2003.03042.x.
7. Botelho, João Francisco; Smith-Paredes, Daniel; Nuñez-Leon, Daniel; Soto-Acuña, Sergio; Vargas, Alexander O. (7 серпня 2014). The developmental origin of zygodactyl feet and its possible loss in the evolution of Passeriformes. Proceedings of the Royal Society of London B: Biological Sciences (англ.). 281 (1788): 20140765. doi:10.1098/rspb.2014.0765. ISSN 0962-8452. PMC 4083792. PMID 24966313.
8. Ali, Salim (1949). The validity of Harpactes fasciatus legerli (Koelz). J. Bombay Nat. Hist. Soc. 48 (4): 806—808.
9. Jerdon, TC (1862). The Birds of India. Volume 1. Military Orphan Press, Calcuttabook. с. 201—202.
10. Layard, EL (1853). Notes on the Ornithology of Ceylon, collected during an eight years' residence on the Island. The Annals and Magazine of Natural History. 12 (69): 165—176. doi:10.1080/03745485709495020.
11. Zarri, A.A.; A.R.Rahmani (2005). Malabar Trogon in the Nilgiris Upper Plateau, Tamil Nadu. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 102 (1): 116.
12. Family Trogonidae (англ.). IOC World Bird List (v10.2).
13. Koelz, Walter (1939). New birds from Asia, chiefly from India. Proceedings of the Biological Society of Washington. 52: 61—82.
14. Goodale, Eben & Sarath W. Kotagama (2008). Response to conspecific and heterospecific alarm calls in mixed-species bird flocks of a Sri Lankan rainforest. Behavioral Ecology. 19 (4): 1—8. doi:10.1093/beheco/arn045.
15. Kotagama, Sarath W; Eben Goodale (2004). The composition and spatial organisation of mixed-species flocks in a Sri Lankan rainforest (PDF). Forktail. 20: 63—70.
16. Waite, WE (1920). The Picarian Birds and Parrots of Ceylon. Spolia Zeylanica: 197—272.
17. Georgiev BB, Gibson DI (2006). Description of Triaenorhina burti n. sp. (Cestoda: Paruterinidae) from the Malabar trogon Harpactes fasciatus (Pennant) (Aves: Trogoniformes: Trogonidae) in Sri Lanka. Systematic Parasitology. 63 (1): 53—60. doi:10.1007/s11230-005-9002-x. PMID 16699928.
18. Raman TR (2006). Effects of Habitat Structure and Adjacent Habitats on Birds in Tropical Rainforest Fragments and Shaded Plantations in the Western Ghats, India. Biodiversity and Conservation. 15 (4): 1577—1607. doi:10.1007/s10531-005-2352-5.
19. Trivedi, Pranav; VC Soni (2006). Significant bird records and local extinctions in Purna and Ratanmahal Wildlife Sanctuaries, Gujarat, India (PDF). Forktail. 22: 39—48. Архів оригіналу (PDF) за 26 лютого 2012.
20. Beavan, R. C (1869). Additional Notes on various Indian Birds. Ibis. 11 (4): 403—426. doi:10.1111/j.1474-919X.1869.tb06894.x.

Посилання

• Photographs, sounds and video
• Encyclopedia of Life