Йосипівка (Новоукраїнський район)
Йосипі́вка (колишні назви — Юзефівка, Кошарка) — село в Україні, у Новомиргородській міській громаді Новоукраїнського району Кіровоградської області. Населення становить 547 осіб. Колишній центр Йосипівської сільської ради. ГеографіяСело розташоване в долині притоки Великої Висі — Розливної, на якій в межах населеного пункту існує ставок. В околицях села пролягають Бондарський, Саранівський та Лукінський яри. На південному сході Йосипівка межує з селом Тишківка, на півдні — з селом Розлива. Село розташоване за 12 км від залізничних станцій Новомиргород та Капітанівка. ІсторіяXVIII–XIX століттяСело засноване 1772 року. Першопочаткова його назва — Кошарка — походить від назви загону для овець («кошари»), вирощування яких було поширене тут у XVIII столітті. У 1807 році в Кошарці на новому місці була збудована дерев'яна Михайлівська церква, що належала до 6-го класу. Церква мала 35 десятин землі; до наших днів не збереглась. В XIX столітті на навколишніх землях масово вирощувавався цукровий буряк. Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Юзефівка, центрі Юзефівської волості Чигиринського повіту Київської губернії, мешкало 588 осіб, налічувалось 124 дворових господарства, існували православна церква та 2 постоялих будинки[1]. За 2 версти працював бурякоцукровий завод з лікарнею, постоялим будинком і лавкою. За даними на 1889 рік, Юзефівка належала графам Олександру та Льву Бобринським. Вони володіли 1483 з 2083 десятин землі, які значились за селом. Окрім православної церкви, у селі існувала церковнопарафіяльна школа та 5 вітряків.[2] За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1223 осіб (614 чоловічої статі та 609 — жіночої), з яких 1222 — православної віри[3]. XX століттяНа фронтах Другої світової війни воювали 320 мешканців села, 202 з яких загинули. В період німецької окупації в Юзефівці діяла підпільна група у складі 20 чоловік. Її очолював Л. М. Снісаренко, заарештований 20 жовтня 1943 року і згодом страчений. 110 жителів Йосипівки нагороджені орденами й медалями. В 1946 році Юзефівка отримала сучасну назву. В радянський період тут існував колгосп імені Ватутіна, якому належало 4049 га сільськогосподарських угідь. 1960 року було збудовано сучасне двоповерхове приміщення Йосипівської школи, яка на той час була восьмирічною. НаселенняЗгідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 640 осіб, з яких 273 чоловіки та 367 жінок.[4] За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 547 осіб.[5] МоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]
ДемографіяУ 1808 році в 93 дворах Кошарки мешкало 687 осіб. В 1864 році в селі проживало 714 осіб. 1869 року тут було 136 дворів. 1889 року у 239 дворах Юзефівки, до складу якої увійшло село Кароліна, проживало 1384 особи.[2] В 1970 році в Йосипівці мешкало 867 осіб. За даними перепису 2001 року, у селі налічувалось 547 жителів.
Рідна мова населення Йосипівки за переписом 2001 року:[7]
ІнфраструктураВ селі знаходиться Йосипівський НВК «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів — ДНЗ», будинок культури на 450 місць, фельдшерський пункт, поштове відділення, кілька магазинів, бенкетна зала та бар. Село газифіковане.
Сільське господарство
Спорт та дозвілляСело є лідером району в розвитку спортивної інфраструктури. Тут розташований спортивно-оздоровчий комплекс СТОВ «Агролан», відпочинок на якому для місцевих мешканців є безкоштовним. У двоповерховому адміністративному приміщенні знаходяться тренажерний та більярдний зали, поруч — дитячий майданчик, футбольне поле, тенісний корт, майданчики для баскетболу, міні-футболу, та пляжного волейболу. Поряд розташована штучна водойма, сполучена з місцевим ставком, біля якої облаштований насипний піщаний пляж з допоміжною інфраструктурою. ТранспортЧерез центр Йосипівки проходить один з маршрутів рейсового автобусу Оситняжка—Кропивницький. За 2 км від села розташована залізнична платформа Турія, що сприяє дизельному сполученню з райцентром, а також містами Сміла, Мала Виска та Помічна. Поряд проходить міжрайонна автомобільна дорога Новомиргород — Сміла. Регулярні перевезення цим автошляхом здійснюють рейсові автобуси сполученням: ВулиціУ селі налічується п'ять вулиць:[9]
Фотогалерея
Пам'ятники
Відомі люди
Примітки
Джерела
Посилання
|