Лікареве

село Лікареве
Село Лікареве
Село Лікареве
Село Лікареве
Країна Україна Україна
Область Кіровоградська область
Район Новоукраїнський район
Тер. громада Новомиргородська міська громада
Код КАТОТТГ UA35060130230060187
Облікова картка Облікова картка 
Основні дані
Населення 111
Поштовий індекс 26009
Телефонний код +380 5256
Географічні дані
Географічні координати 48°45′47″ пн. ш. 31°33′8″ сх. д. / 48.76306° пн. ш. 31.55222° сх. д. / 48.76306; 31.55222
Середня висота
над рівнем моря
155 м
Відстань до
центру громади/сільради
5 км
Місцева влада
Адреса ради 26000, Кіровоградська обл., Новомиргородський р-н, м. Новомиргород, вул. Соборності, 227/7
Сільський голова Забажан Ігор Валерійович
Карта
Лікареве. Карта розташування: Україна
Лікареве
Лікареве
Лікареве. Карта розташування: Кіровоградська область
Лікареве
Лікареве
Мапа
Мапа

CMNS: Лікареве у Вікісховищі

Лі́кареве (колишня назва — Ка́рлівка) — село в Україні, у Новомиргородській міській громаді Новоукраїнського району Кіровоградської області. Населення становить 109 осіб (2015). Площа села — 129,19 га.[1] Орган місцевого самоврядування — Новомиргородська міська рада.

Археологія

Поблизу Лікаревого, на мису, утвореному берегом річки Велика Вись та струмком, знаходиться поселення Трипільської культури етапу ВІІ, відкрите новомиргородським археологом Петром Івановичем Озеровим та обстежене О. В. Цвек у 1987 році. Площа поселення — близько 40 га. Тут виявлено залишки наземних жител, розташованих по кільком колам.[2][3]

Історія

Лікареве на військово-топографічній карті 1869 року

В районі сучасного села Лікареве, у гирлі річки Скарбна до 1750-х років існувала пасіка новомиргородського козака Гната Завалія.

Оскільки мешканці села належали до приходів як Покровської церкви Андріївки, так і церкви Різдва Богородиці села Троянове, то метричні книги з записами про хрещення та народження, вінчання та відспівування з 1780 року нині знаходяться в Одеському обласному архіві[4], з 1795 року — в Кіровоградському обласному архіві.[5] Матеріали перепису населення 1858 року — ревізькі казки, знаходяться в Херсонському обласному архіві.[6] Дані про окремі родини та матеріали перепису населення 1858 року можна знайти на сімейному сайті «Рід Чорноіван».[7]

Відповідно до ревізької казки 1858 року, тут у власності поміщиці баронеси Анни фон Медем налічувалось 138 осіб чоловічої статі та 148  — жіночої, тобто 286 осіб.

В 1959 році село увійшло в підпорядкування Новомиргородської міської ради. Тут містився колгосп імені Котовського.[8]

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 234 особи, з яких 93 чоловіки та 141 жінка.[9]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 212 осіб.[10]

В 2011 році населення скоротилось до 116 жителів.

Станом на 1 січня 2014 року у 56 дворах тут мешкало 111 осіб (50 чоловічої статі та 61 — жіночої), з яких 17 дітей. Рівно через рік населення зменшилось на 2 особи.

Динаміка населення
1858 2001 2011 2014 2015
286 212 116 111 109

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[11]

Мова Відсоток
українська 91,98 %
російська 5,66 %
молдовська 1,42 %
інші 0,94 %

Вулиці

У Лікаревому налічується три вулиці:[12]

  • Миру вул.
  • Перемоги вул.
  • Троянівська вул. (колишня Радянська)

Примітки

  1. Рішення № 325 двадцять першої сесії Новомиргородської районної ради шостого скликання від 25.10.2013 року.
  2. Реєстр пам'яток трипільської культури — Кіровоградська область // Енциклопедія Трипільської цивілізації. — К., 2004. — Т. І. Архів оригіналу за 14 березня 2014. Процитовано 15 серпня 2011.
  3. «Дикого поля» у наших краях ніколи не було… // «Народна правда», 04.09.2010[недоступне посилання]
  4. Державний архів Одеської області. Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 14 березня 2014.
  5. Державний архів Кіровоградської області. Архів оригіналу за 30 листопада 2016. Процитовано 14 березня 2014.
  6. Державний архів Херсонської області. Архів оригіналу за 9 вересня 2012. Процитовано 14 березня 2014.
  7. Сімейний сайт «Рід Чорноіван». Архів оригіналу за 14 березня 2014. Процитовано 14 березня 2014.
  8. Історія Новомиргородського району / Автор-упорядник О. В. Мокрицький. — Кіровоград: Центрально-Українське видавництво, 2004. — С. 59.
  9. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  10. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  11. Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  12. Вулиці Лікаревого на сайті ЦВК. Архів оригіналу за 23 жовтня 2012. Процитовано 3 червня 2012.

Посилання