Кожен із членів журі обирав п'ятьох футболістів, які, на його думку, є найкращими гравцями Європи. За перше місце нараховували 5 очок, за друге — чотири, за третє — три, за четверте — два, за п'яте — одне очко. Переможець максимально міг отримати 145 очок.
Результати голосування були опубліковані 25 грудня 1990 року в журналі France Football (№ 2333).
Лотар Маттеус вп'яте поспіль потрапив у підсумковий залік опитування. У 1986 році німецький гравець набравши 2 очки посів 24 місце, у 1987 році посів 12 місце (5 очок), у 1988 — 6 місце (10 очок) та у 1989 році — 4 місце (24 очки).
Лотар Маттеус переміг з рекордним показником за кількістю набраних очок — 137 із 145. Але за показником максимально можливої кількості очок (94,48 %) цей результат не входив навіть у чільну трійку, рекордсменом за відсотковим показником залишався Мішеля Платіні, який у 1984 році набрав 98,46 % можливої кількості очок (128 із 130).
Респонденти Австрії та Німеччини — єдині з учасників опитування хто згадав у своїх анкетах підсумкову п'ятірку лідерів та ще й у правильному порядку.
Представник Нідерландів єдиний з респондентів, який не «помітив» переможця опитування у своїй анкеті.
23 згадані в анкетах гравці представляли 10 країн, з них найбільше було від Англії — 6, Німеччини — 5, Італії — 4, Югославії — 2 гравці.
Вперше з 1980 року були відсутні представники СРСР.
П'ятий рік поспіль в анкетах респондентів не було жодного гравця з Угорщини.
Представники Німеччини 34 роки поспіль згадувалися в анкетах респондентів. Усього за 35 років вручення нагороди футболісти Німеччини згадувалися в анкетах хоча б одного разу у 34-х опитуваннях, італійські гравці згадувалися у 33-х опитуваннях, футболісти Англії — у 31-му, Франції та Іспанії — у 30-ти, СРСР — у 28-ми, Швеції — у 24-х, Шотландії, Нідерландів та Югославії — у 23-х, Португалії — у 22-х, Бельгії — у 21-му, Угорщини — у 20-ти опитуваннях.
Лідером за кількістю футболістів, які фігурували в опитуваннях щотижневика «Франс Футбол» був «Ювентус» — 22 гравці, мадридський «Реал» представляли 19 гравців, «Мілан» та «Барселону» — по 16, «Інтернаціонале» та «Манчестер Юнайтед» — по 14, «Кельн» та київське «Динамо» — по 12, «Аякс» та «Ліверпуль» — по 11, «Андерлехт» та «Бенфіку» по 10 футболістів.
Вперше в опитуваннях були згадані футболісти 2 клубів — «Осера» та «Астон Вілли».
Загалом 438 згаданих в анкетах футболістів за історію проведення опитування представляли 28 країн. Лідерами за кількістю таких футболістів були ФРН — 43, Англія — 42 та Італія — 38 гравців. У десятку лідерів також входили СРСР — 29, Франція — 28, Іспанія — 25, Нідерланди — 24, Югославія — 22, Угорщина — 18, а також Чехословаччина та Швеція — по 17 гравців.
Франц Бекенбауер також залишався лідером за кількістю потраплянь у 10-ку найкращих — 11 разів, за ним йшли Мішель Платіні та Йоган Кройф — по 9, Еусебіу, Джанні Рівера та Герд Мюллер — по 8, Боббі Чарлтон та Карл-Гайнц Румменігге — по 7 разів.
Примітки
↑Газета «Команда» № 208 (2800), 7 листопада 2007 року