uk %D0%97%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B5 %D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F

Зимове плавання, моржування — плавання у відкритих водоймах узимку. Вода, якщо ще не перетворилась на кригу, називається холодною (від +15 до +4 °C). Якщо ополонка у кризі, то вода крижана (від +4 до −2 °C). Звичайна вода в ополонці прісної водойми має температуру від 0 до +4 градусів. У морі умови більш жорсткі. Поділ на холодну й крижану воду досить умовний.

У різних країнах існують свої назви, пов'язані з різними водяними тваринами. В Україні, Росії та Польщі — це моржування, а ті, хто захоплюється зимовим плаванням, відповідно, — «моржі». У Фінляндії «видри», «нерпи» й «тюлені», у Північній Америці — «білі ведмеді».

Умови для занять

Ополонка, що не замерзає за рахунок підводного насосу

За наявності технічних можливостей може бути створена ополонка, що не замерзає. Вода у природному шарі через максимальну щільність має температуру близько +4 градусів і її конвекція перешкоджає замерзанню ополонки. Такий рух створюється, зазвичай, зануреним насосом чи невеликим пропелером.

У більш віддалених від цивілізації місцях для плавання готуються ополонки розміром від 1×2 до 4×25 метрів.

Основні правила:

розігріти м'язи перед купанням.
Не йти до ополонки одразу після лазні, дати тілу трохи охолонути.
Вперше перебувати у холодній воді лише кілька секунд.
Перші кілька разів холодна вода може короткочасно й сильно порушити дихання (холодовий спазм), але це проходить.
Після купання й лазні слід тепло одягатись.
До ополонки не можна йти хворим чи на підпитку.
Час перебування в ополонці, кількість купань, а також чи користуватись лазнею до/після купання є особистим вибором кожного.
Діти також можуть займатись зимовим плаванням.
Всі наслідки зимового купання є індивідуальними.

Поширення

Найпопулярнішим є зимове купання у Фінляндії, де воно пов'язано з культурою та поширенням сауни/лазні. Перебування у гарячому повітрі лазні чергується з зануренням до ополонки чи басейну з холодною водою. Кількість тих, хто постійно купається в ополонці 1-2 рази на тиждень, близько 120 000. У Фінляндії з 1989 року проводяться змагання із зимового плавання. В першому, в Тампере, брали участь 110 учасників, 2000 року, у Варкаусі — вже 1250. Перший світовий чемпіонат пройшов у Гельсінкі 2000 року. 2008 чемпіонат світу вперше пройшов за межами Фінляндії (Лондон, Велика Британія).

Досить сильно зимове купання поширене у північній частині Китаю. Проводяться масові запливи та є постійні платні для глядачів ополонки, наприклад у Харбіні.

Змагання

Першою країною, що прийняла офіційні правила змагань 2000 року стала Фінляндія. Їх було змінено 2002, й нині вони мають такий вигляд^[1]:

Змагання з зимового плавання проводяться щороку (чемпіонати світу — один раз на два роки). Дистанції від 25 до 450 метрів. Естафети (для команд із чотирьох учасників) проводяться лише на дистанції 25 м. Додатково є нерпа-заплив, у якому не реєструють час, і тюлень-змагання, в якому лише пірнають. Учасники й команди, що посіли 1-3 місця, нагороджуються медалями, решта учасників отримують посвідчення (дипломи).

Групи

Одиночні запливи на 25, 50, 450 метрів, чоловіки/жінки
A-група: жінки до 20 / чоловіки до 20
B-група: жінки 20-29 / чоловіки 20 — 29
C-група: жінки 30-39 / чоловіки 30-39
D-група: жінки 40-49 /чоловіки 40 — 49
E-група: жінки 50-54 / чоловіки 50 — 54
F-група: жінки 55-59 / чоловіки 55 — 59
G-група: жінки 60-64 / чоловіки 60 — 64
H-група: жінки 65-69 / чоловіки 65 — 69
I-група: жінки понад 70 / чоловіки понад 70

Естафети

Змішані естафети (чоловіки й жінки) 4х25. На підставі дат народження підраховується загальний вік команди:
Естафета до 150 років
Естафета від 150 до 200 років
Естафета від 200 років
Естафета від 300 років

Правила змагань

Учасникам заборонено використовувати будь-які предмети, що зберігають чи виробляють тепло. Дозволені лише купальний костюм і шапочка.
Всі суперечки, що виникають, вирішує керівник змагань.
Плавець може представляти організації, товариства, фірми тощо.