Зигмунт Врублевський

|Батько= |Посада= |Діти= |Мати= |Дружина=

Зигмунт Флорентій Врублевський
пол. Zygmunt Wróblewski
Народився	28 жовтня 1845(1845-10-28)[1][2]^[…]  Гродно
Помер	16 квітня 1888(1888-04-16)[1][4][5] (42 роки)  Краків ·сепсис
Поховання	Раковицький цвинтар
Країна	Республіка Польща
Діяльність	фізик, хімік
Alma mater	Київський університет
Галузь	фізика
Заклад	Ягеллонський університет
Посада	член Польської АН
Вчене звання	професор
Членство	Академія знань
Війна	Польське повстання 1863—1864
Рід	род Врублевских^d
Батько	Antoni Wróblewski^d
Мати	Karolina Wróblewska^d
Автограф
Зигмунт Врублевський у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Врублевський.

Зи́гмунт Флоре́нтій Врубле́вський (пол. Zygmunt Wróblewski; 28 жовтня 1845(18451028), Гродно — 16 квітня 1888, Краків) — польський фізик, член Польської АН (1880).

Життєпис

Навчався в Київському університеті. За участь у Польському повстанні 1863 був засланий до Сибіру, де перебував до 1869. Після повернення зі заслання переїхав за кордон і працював у фізичних лабораторіях університетів в Гейдельбергу, Берліні і Мюнхені. 1874 року був вибраний асистентом по кафедрі фізики в Мюнхенському університеті, а в 1875 перейшов на таку ж посаду в Страсбурзі. Професор Ягеллонського університету в Кракові (1882).

Помер у 1888 році через отримані опіки у своїй лабораторії.

Основні праці присвячені дифузії та зрідженню газів. Разом з К. Ольшевським отримав рідкий азот у вимірних кількостях. Досліджував електропровідність металів при низьких температурах.

Примітки

1. Deutsche Nationalbibliothek Record #119457512 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
3. SNAC — 2010.
   d:Track:Q29861311
4. Internetowy Polski Słownik Biograficzny
   d:Track:Q96022943
5. Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
   d:Track:Q1264934d:Track:Q429032d:Track:Q18446d:Track:Q1789619

Джерела

• Володимир Іванович Вернадський і Україна. Т. 1, кн. 2: Володимир Іванович Вернадський. Вибрані праці — K., 2011. — 584 с.
• Енциклопедичний Словник Ф. А. Брокгауза і І. А. Єфрона [Архівовано 19 січня 2012 у Wayback Machine.] — В 86 томах з ілюстраціями і додатковими матеріалами, С.-Петербург, 1890—1907.

Посилання

• http://www.edu.delfa.net/Interest/biography/V/Wroblewski.htm [Архівовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine.]