Зелений Яр (Калуський район)

село Зелений Яр
Країна	Україна
Область	Івано-Франківська область
Район	Калуський район
Рада	Новицька сільська рада
Код КАТОТТГ	UA26060190070033530
Основні дані
Засноване	1783
Населення	176
Площа	8,77 км²
Густота населення	20,07 осіб/км²
Поштовий індекс	77360
Телефонний код	[phone]
Географічні дані
Географічні координати	48°56′26″ пн. ш. 24°18′21″ сх. д.
Водойми	потік Сільниця
Місцева влада
Адреса ради	77360, Івано-Франківська обл., Калуський район, с. Новиця, вул. Шевченка, 76
Карта
Зелений Яр
Зелений Яр
Мапа
Зелений Яр у Вікісховищі

Зелений Яр — село Калуського району Івано-Франківської області.

Географія

У селі бере початок потік Сільниця.[1]

Археологія

На території села жителі знаходили речі часів неоліту.[1]

Історія

На території села відбулася битва з татарською ордою 13.11.1672 (відома як битва під Калушем). Колишня назва села — Ляндештрай (нім. Landestreu — означає «вірний землі»). Засноване 1783 року [2]. Поселення згадується як колонія німців-протестантів «Угаршталь» у Йосифінській метриці 1787 року, перейменована пізніше через існування іншої колонії з однойменною назвою[3]. Колоністи не розчинилися у слов'янському середовищі, а зберегли свою національну та релігійну самобутність. Розводили зразкові сорти яблунь та плодових дерев. Станом на 1808 р. у Ляндештрай проживало 327 протестантів.[4]

У 1880 році було 406 мешканців (визнання протестантського)[5], а на поч. ХХ ст. — 462 особи.

13 жителів села воювали в лавах австрійської армії під час Першої світової війни.[6] Польсько-українська війна й окупація поляками Галичини привели 18 лютого 1939 року до перейменування села на Мазурув (Mazurów)[7]. 1.011939 р. в селі проживало 550 мешканців (30 українців, 40 поляків, 30 євреїв і 450 німців)[8]. Село належало до ґміни Новиця Калуського повіту Станиславівського воєводства.

Колишня німецька колонія була ліквідована радянською владою у 1940 році. Її мешканців було депортовано до Вартегау (Німеччина) за програмою Додому в Рейх. Комуністична влада в 1944 р. спробувала влаштувати тут гніздо НКВД, яке було знищене повстанцями. Надалі сюди переселено українців з бойківського села Буковець (Закерзоння)[9]. 19 вересня 1950 р. рішенням Калуського райвиконкому № 371 утворено колгосп імені Будьонного, куди загнали 103 селянські господарства. У 1951 р. був убитий голова колгоспу Шушняк[10]. А 9.10.1951 райвиконком ухвалив рішення № 467 про виселення села в Забузький район. Після виселення жителів ліквідували сільраду і приєднали територію до колгоспу села Новиця, а 61,6 га землі рішенням № 52 від 8 лютого 1952 р. передали до колгоспу імені Шевченка села Камінь Перегінського району.

20 червня 1989 року село Зелений Яр відновлене шляхом виділення з села Новиця.[11]

Тепер тут мають дачі мешканці Калуша, а місцеві мешканці (58 дворів, 192 жителі) збудували та освятили в 1999 році церкву Успіння Пресвятої Богородиці (храмове свято 28 серпня, належить до Калуського благочиння Івано-Франківської єпархії ПЦУ).

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[12]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	174	98.86%
російська	2	1.14%
Усього	176	100%

Сусідні села

• Новиця
• Старий Угринів
• Середній Угринів
• Петранка
• Вербівка
• Камінь
• Берлоги
• Добровляни

Вулиці

У селі є вулиці[13]:

• Карпатська
• Сагайдачного

Примітки

1. Стало відомо, де на Калущині викопали частину унікального списа первісних людей. ВІДЕО. — «Вікна», 2018.09.18. Архів оригіналу за 18 вересня 2018. Процитовано 18 вересня 2018.
2. Карт фон Міга 1779-1783 рр. Архів оригіналу за 15 січня 2020. Процитовано 24 січня 2020.
3. Пироженко П., Сіверська В. Йосифінська і Францисканська метрики, стор. 348, № 87 — Київ, Наукова думка, 1965. Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 14 лютого 2015.
4. Німецькі колонії Галичини у таблицях: Довідник / Упор., передм. І. Монолатія. — Коломия, 2000. — С. 16, табл. № 1
5. Географічний словник Королівства Польського, 1884, т. V, стор. 73. Архів оригіналу за 4 грудня 2014. Процитовано 28 листопада 2014.
6. Краєзнавець зібрав інформацію про жителів Зеленого Яру в Першій світовій війні. СПИСОК. Архів оригіналу за 19 жовтня 2020. Процитовано 7 вересня 2020.
7. Gazeta Lwowska, Nr 60 z 15 marca 1939, s. 2. — Zmiana niemieckich nazw miejscowości.
8. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 32.
9. Марта Ониськів. Сліди на мапах. Де шукати пам’ять про німецьких колоністів Прикарпаття.
10. Рішення Калуського райвиконкому № 334 від 17 липня 1951 р. «Про надання одноразової грошової допомоги сім'ї загинувшого від рук банди українських націоналістів голови колгоспу ім. Будьонного Шушняк».
11. Нормативно-правові акти з питань адміністративно-територіального устрою України. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 28 жовтня 2019.
12. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
13. Довідник геонімів району // Інформаційний портал Калуського району. Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 26 червня 2012.

Посилання

• (нім.) Мапа поселення Landestreu 1941^[недоступне посилання з квітня 2019]