Заїченці

село Заїченці
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район Полтавський район
Тер. громада Опішнянська селищна громада
Код КАТОТТГ UA53080350150037123
Основні дані
Населення 382
Площа 2,666 км²
Густота населення 143,29 осіб/км²
Поштовий індекс 38162
Телефонний код +380 5353
Географічні дані
Географічні координати 49°59′19″ пн. ш. 34°33′25″ сх. д. / 49.98861° пн. ш. 34.55694° сх. д. / 49.98861; 34.55694
Середня висота
над рівнем моря
185 м
Місцева влада
Карта
Заїченці. Карта розташування: Україна
Заїченці
Заїченці
Заїченці. Карта розташування: Полтавська область
Заїченці
Заїченці
Мапа
Мапа

CMNS: Заїченці у Вікісховищі

Заї́ченці — село в Україні, в Опішнянській селищній громаді Полтавського району Полтавської області. Населення становить 382 особи.

Географія

Село розташоване за 1 км від сіл Малі Будища, Попівка та Устименки.

Ґрунти — темно-сірі підзолисті та чорноземи опідзолені. Середня річна кількість опадів — понад 550 мм. Середня температура липня становить + 20 °C, у січні температура опускається в середньому до −7 °C

На території села знаходяться два ставки.

Ставок у селі Заїченці

Історія

За даними на 1859 рік у власницькому та козацькому селі Зіньківського повіту Полтавської губернії, мешкало 1452 особи (702 чоловічої статі та 750 — жіночої), налічувалось 288 дворових господарств, існували православна церква та завод[1].

17 липня 1899 року в селі була відкрита бібліотека-читальня. На той час у фондах закладу було 125 книг. Завідувач — священик Федір Честнійший.[2]

1900 року село стало центром Заїченської волості.[3]

У 1865 році в Заїченцях у невеликому церковному будинку організована перша школа. У ній навчалося до тридцяти дітей. У 1875 році збудували земську школу. Навчання було 4-річне, навчалося до сімдесяти дітей. У 1917 році під школу передано приміщення колишньої волості.

Жертвою голодомору 1932—1933 років стало 45 осіб. 1933 року в Заїченцях відкрита 7-річна школа.

Соціальна сфера

  • Заїченська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів[4]
  • Будинок культури

Економіка

  • свино-товарна ферма

Архітектура

культові споруди:

  • Михайлівська церква — нині неіснуюча. Перша згадка − 1722 рік.[5]

пам'ятники:

  • на братській могилі радянських воїнів-визволителів.

Відомі люди

Див. також

Примітки

  1. ИнфоРост, Н. П. ГПИБ | [Вып.] 33 : Полтавская губерния. — 1862. elib.shpl.ru. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 9 серпня 2021.
  2. рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1904. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1904
  3. рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1900. Составлен Д. А. Иваненко, Секретарем Полтавского Губернскаго Статистического Комитета. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1900
  4. Сайт Заїченської ЗОШ[недоступне посилання з липня 2019]
  5. Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (украинский) . Архів оригіналу за 9 серпня 2021. Процитовано 9 серпня 2021.

Джерела

  • Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Полтавська область/ Упорядн. О. А. Білоусько, Ю. М. Варченко та ін. — Полтава: Оріяна, 2008. — С.203. ISBN 978-966-8250-50-7
  • Полтавіка — Полтавська енциклопедія. Том 12: Релігія і Церква.- Полтава: «Полтавський літератор», 2009. — С.229.
  • Полтавська область: Географічний атлас: Моя мала Батьківщина / Під ред. Т. В. Погурельської (редактор). — К. : Мапа, 2004. — 20 с.