Заздрість (село)
![]() ![]() За́здрість — село в Україні, у Микулинецькій селищній громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Тюсі, правій притоці Серету. У зв'язку з переселенням жителів із облікових даних виключено хутір Поплави. До вересня 2015 —адміністративний центр Заздрівської сільської ради. Від вересня ввійшло у склад Микулинецької селищної громади. Населення — 920 осіб (2001)[1]. ГеографіяРозташоване на березі річки Тюха — правої притоки Серету, за 24 км від Теребовлі й 15 км від найближчої залізничної станції Микулинці — Струсів. ПередісторіяПоблизу села розкопано кілька курганів скіфських часів, знайдено кам'яний стовп із рунічними знаками (2-3 ст.), виявлено археологічні пам'ятки західноподільської групи скіфського часу, давньоруської культури та римські монети. ІсторіяПерша писемна згадка — 1439. Поселення Заздрість переважно заселялося втікачами, які переховувалися від панщини. Село виникло в кінці 18 століття. На початку 19 століття у селі вже було дві школи: у Старій Заздрості однокласна школа з українською мовою навчання і в Новій Заздрості — 4-х класова. Існувала також читальня «Просвіта», що на початку містилась у заможних господарів Дмитруся і Коберницького. У відродженні національної свідомості велику роль відіграли Микола Дичковський, Іван Сліпий, Микола Дмитрусь, інші. Саме з цього середовища вийшов майбутній верховний архієпископ, патріарх Йосип Сліпий. Після того, як місцевий поміщик почав грубо експлуатувати місцевих селян, у 1902 році тут виник великий страйк, у результаті якого селяни домоглися значних поступок збоку пана. Під час Першої світової війни село було повністю зруйноване, але війт добився у 1917 році від австрійського уряду коштів і село було відбудовано. 1 серпня 1934 року село увійшло до складу новоутвореної сільської гміни Струсів[2]. У 2016 році проведено ямковий ремонт дороги Струсів-Заздрість.[3] 12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Микулинецької селищної громади[4]. 19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Теребовлянського району, село увійшло до складу Тернопільського району[5]. МікротопонімиНазви піль: Воєводянка, Галицька, Комісарка, Копань, Ліски, Мазарка, Мушин горб[6]. ПолітикаПарламентські вибори, 2019На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610834, розташована у приміщенні будинку культури.
Найпоширеніші прізвищаГогус, Дичковський, Дмитрусь, Добрянський, Дюк, Мушинський, Сивуля, Мостова, Тернопільській, Сліпий, Шамлес[6]. Релігія
Пам'яткиЗбереглася садиба батьків кардинала Й. Сліпого, на території якої відкрито 13 вересня 1998 року Музейно-меморіальний комплекс «Рідна хата» Патріярха Йосифа Сліпого. Комплекс збудований за спільним проектом А. Рудницького, М. Бевза, Ю. Дубика, О. Заліщука. Відзначений дипломом першого ступеня конкурсу на найкращий об'єкт, збудований в Україні у 1999 році.[9] Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення Степова ділянка «Заздрість». «Фіґурки»:
Споруджено:
Пам'ятні хрести:
Насипано символічну могилу УСС (1990). На західній околиці села розташована ботанічна пам'ятка природи місцевого значення "Степова ділянка «Заздрість». Соціальна сфераДіють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів імені кардинала Йосипа Сліпого, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку. Відомі людиНародилися
Працювали, проживали
Галерея
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: село Заздрість
Джерела
Посилання |
Portal di Ensiklopedia Dunia