Заздрість (село)

село Заздрість
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Тернопільський район
Тер. громада	Микулинецька селищна громада
Код КАТОТТГ	UA61040290080088127
Основні дані
Засноване	1785 року
Населення	929 осіб
Площа	3,455 км²
Густота населення	268.89 осіб/км²
Поштовий індекс	48125
Телефонний код	+380 3551
Географічні дані
Географічні координати	49°21′8″ пн. ш. 25°31′5″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	330 м
Водойми	р. Тюха
Відстань до районного центру	19 км
Місцева влада
Адреса ради	48120, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, селище Микулинці, вул. Степана Бандери, буд. 11
Карта
Заздрість
Заздрість
Мапа
Заздрість у Вікісховищі

Церква Святого Йосифа Обручника (1911)

Церква Воздвиження Чесного Хреста Господнього (1876)

За́здрість — село в Україні, у Микулинецькій селищній громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Тюсі, правій притоці Серету.

У зв'язку з переселенням жителів із облікових даних виключено хутір Поплави.

До вересня 2015 —адміністративний центр Заздрівської сільської ради. Від вересня ввійшло у склад Микулинецької селищної громади.

Населення — 920 осіб (2001)[1].

Географія

Розташоване на березі річки Тюха — правої притоки Серету, за 24 км від Теребовлі й 15 км від найближчої залізничної станції Микулинці — Струсів.

Передісторія

Поблизу села розкопано кілька курганів скіфських часів, знайдено кам'яний стовп із рунічними знаками (2-3 ст.), виявлено археологічні пам'ятки західноподільської групи скіфського часу, давньоруської культури та римські монети.

Історія

Перша писемна згадка — 1439.

Поселення Заздрість переважно заселялося втікачами, які переховувалися від панщини. Село виникло в кінці 18 століття. На початку 19 століття у селі вже було дві школи: у Старій Заздрості однокласна школа з українською мовою навчання і в Новій Заздрості — 4-х класова. Існувала також читальня «Просвіта», що на початку містилась у заможних господарів Дмитруся і Коберницького.

У відродженні національної свідомості велику роль відіграли Микола Дичковський, Іван Сліпий, Микола Дмитрусь, інші. Саме з цього середовища вийшов майбутній верховний архієпископ, патріарх Йосип Сліпий.

Після того, як місцевий поміщик почав грубо експлуатувати місцевих селян, у 1902 році тут виник великий страйк, у результаті якого селяни домоглися значних поступок збоку пана.

Під час Першої світової війни село було повністю зруйноване, але війт добився у 1917 році від австрійського уряду коштів і село було відбудовано.

1 серпня 1934 року село увійшло до складу новоутвореної сільської гміни Струсів[2].

У 2016 році проведено ямковий ремонт дороги Струсів-Заздрість.[3]

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Микулинецької селищної громади[4].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Теребовлянського району, село увійшло до складу Тернопільського району[5].

Мікротопоніми

Назви піль: Воєводянка, Галицька, Комісарка, Копань, Ліски, Мазарка, Мушин горб[6].

Політика

Парламентські вибори, 2019

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610834, розташована у приміщенні будинку культури.

Результати

• зареєстровано 577 виборців, явка 50,78%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 32,40%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 20,21%, за «Європейську Солідарність» — 13,94%.[7] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 32,52%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 22,73%, за Володимира Бліхаря (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») — 12,59%[8].

Найпоширеніші прізвища

Гогус, Дичковський, Дмитрусь, Добрянський, Дюк, Мушинський, Сивуля, Мостова, Тернопільській, Сліпий, Шамлес[6].

Релігія

• церква Воздвиження Чесного Хреста Господнього (1876, мурована, ПЦУ),
• церква Святого Йосифа Обручника (1911; перебудована з костелу 2007, УГКЦ),
• місійна станиця сестер Василіянок (1994, УГКЦ).

Пам'ятки

Збереглася садиба батьків кардинала Й. Сліпого, на території якої відкрито 13 вересня 1998 року Музейно-меморіальний комплекс «Рідна хата» Патріярха Йосифа Сліпого. Комплекс збудований за спільним проектом А. Рудницького, М. Бевза, Ю. Дубика, О. Заліщука. Відзначений дипломом першого ступеня конкурсу на найкращий об'єкт, збудований в Україні у 1999 році.[9]

Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення Степова ділянка «Заздрість».

«Фіґурка» в с. Заздрість

«Фіґурки»:

• святого Миколая та Матері Божої
• святого Петра (1884)
• святого Антонія
• при в'їзді у село
• з написом «П + Іван Тернопільський 1901 р.»
• у дворі С. Вергун (1938)
• з написом «Непорочній Діві Марії» (1997).

Споруджено:

• пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1970)
• встановлено пам'ятний знак на честь 100-річчя від дня народження кардинала Й. Сліпого (1992)
• його погруддя (1994; скульптор Е. Мисько)

Пам'ятні хрести:

• на честь 5-ї річниці незалежності України (1996)
• 1000-ліття хрещення України-Руси (1998)

Насипано символічну могилу УСС (1990).

На західній околиці села розташована ботанічна пам'ятка природи місцевого значення "Степова ділянка «Заздрість».

Соціальна сфера

Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів імені кардинала Йосипа Сліпого, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку.

Відомі люди

Народилися

• релігійні діячі:
  • патріарх Йосиф Сліпий
  • Т. Василевич
  • о. Микола Дичковський — священик УГКЦ
• Михайло Дичковський — член-кореспондент Інженерної академії України[10]
• лікар і громадський діяч Родіон-Пилип Сліпий[11].
• Гуменюк Олег Мирославович (1972—2023) — старшина Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Працювали, проживали

• Священик о. Володимир Бекасевич служив у с. Заздрість з 1970 року. Отець похований на Микулинецькому кладовищі Тернополя.
• Вчений, доктор архітектори Микола Бевз[12]

Галерея

• 
  Духовний центр ім. патріарха Йосифа Сліпого
• 
  Каплиця
• 
  Хата-музей на території комплексу
• 
  Ітер'єр хати-музею
• 
  Ітер'єр хати-музею
• 
  Різьблене дерев'яне ліжко-«бамбетель»
• 
  Річка Тюха

Примітки

1. Р. Гогусь, М. Ониськів. Заздрість… — С. 599.
2. Dz.U. 1934 nr 68 poz. 635. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 lipca 1934 r. o podziale powiatu trembowelskiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie. Архів оригіналу за 9 березня 2014. Процитовано 14 лютого 2012.
3. Триває ремонт дороги до малої батьківщини патріарха Йосифа Сліпого [Архівовано 26 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Тернопільська ОДА. — 2016. — 14 липня.
4. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
5. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
6. Горбач О. Говірки й словник діялектної лексики Теребовельщини / Відбиток з. «Наукових Записок» Українського Технічно-Господарського Інституту. Мюнхен, 1971. — стор. 174
7. Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
8. Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
9. Черкес Б. С., Дида І. А. Андрій Маркович Рудницький // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». — № 674, 2010. — С. 6—7.
10. І. Дем'янова. Дичковський Михайло Григорович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 497. — ISBN 966-528-197-6.
11. Я. Гайдукевич, Б. Головин, М. Ковальчук, Г. Кушнерик, Б. Пиндус. Сліпий Родіон-Пилип Васильович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 290. — ISBN 978-966-528-279-2.
12. Сайт Національного університету Львівська політехніка». Наукова діяльність кафедри реставрації та реконструкції архітектурних комплексів. Архів оригіналу за 20 березня 2015. Процитовано 6 листопада 2013.

Джерела

• Василь Буртник. Шлях до Волі.
• Р. Гогусь, М. Ониськів. Заздрість // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 599. — ISBN 978-966-528-279-2.
• Zazdrość 1.) wś, pow. trembowelski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 503. (пол.) — S. 503. (пол.)

Посилання